Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1998 №03 Сторінка 3

(Гуморески)
Журнал Перець 1998 №03 Сторінка 3 - Гуморески. ГУМОРЕСКА Лежу часом на кушетці і читаю. Про Президента люблю читати. Там і сям побував, з офіційними делегаціями зустрічався. Доброго здоров’я йому! Але от що цікавить: де б не побував, усюди гучні прийоми (що само собою зрозуміло) і ці ж самі офіційні обіди. Подеколи аж по три на добу. А я ж у демократичній державі такий самий громадянин, як і Президент. Чому б і мені при зустрічах офіційний обід не влаштувати? Ну, хоча б не обід, а маленький сніданочок. Аж тут, бачу, чалапає через город мимо мого обійстя Василь Славута, з сокирою. Свіжий, як нова гривня. Я йому так: Ну, Василю, раз завітав, так тому й бути, обідаємо! У культурних колах так заведено. Славуту довго запрошувати не треба. Сіли на веранді до столу. Випили, закусили. Пішов Славу- та через годину, сокиру свою в мене забув. За ним, бачу, поза городами, цей же іде, як його, котрий у конторі?.. Клим чи Максим. Привіт, Климе! вітаюся здаля. Раз ідеш, то заходь, І І іційно пообідаємо. Чого вже там... Я не Клим, невдовзі відповідає конторський, слухняно знімаючи у веранді черевики. Я Ничипір. Але сяду. Сіли. Посиділи, про політику погомоніли, як президенти. Попрощався розчулено Ничипір, черевики свої у мене залишив. У кімнатних тапочках пішов. А тоді і цей же наспів... про якого вже не пам’ятаю. Кашкет його і досі у кутку на цвяшку висить. Дав я йому такий прийом, куди твоє діло... А вранці лежу на кушетці, газету беру. Знову Президент, читаю, дав два прийоми, з обідами дав. Вмить мене з кушетки звело, мов пружину: щось воно не так. Після учорашніх прийомів мене навіть від кефіру відвертає, а тут таке... Напевне, знову наші газети прибріхують! . О. КОХАНА Іван КИДРУК. м. Рівне. Люди добрі! Памажіть, хто чим можєть! Мал. О. КОНОВАЛЕНКА Мал. 0. КОХАНА Мал. 0.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"