Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1999 №01 Сторінка 9

(Друже Перче, Наш вернісаж)
Журнал Перець 1999 №01 Сторінка 9 - Друже Перче, Наш вернісаж. з нової книжки - ЯТвтіо СИЯОЛсМІ ВІДГАДКА Чоловік додому Прийшов після бані І приліг з журналом На м’якім дивані. Весь розчервонілий, Тіло - ніби з вати... Над важким кросвордом Взявся чаклувати. Але зупинився -Йти не може далі: Слова не знаходить По горизонталі. Просить він дружину, Жінку круглолицю: «Може, ти, Федоро, Знаєш таку птицю: В назві - дев’ять літер, Сиза, очі сині. . Вже її немає На планеті нині». - «Та це ж канарейка,-Мовила Федора. -її наша кішка З’їла позавчора». АГА, На чуже подвір’я тихо П’яничка забрався, Й тут собака, як на лихо, З ланцюга зірвався, Почав гавкати, «латати» Його штаненята... Ніхто не йшов рятувати, Бо на замку хата. ДУРНЮ!.. Він з подвір’я задки, боком, Поміж лободою. Та й шубовснув ненароком У яму з водою... Аж ось вигулькнула з ями Морда випиваки. «Ага, дурню, догавкався?!» -Сказав до собаки. Мал. А. ВАСИЛЕНКА кого... Чоловік ішов додому Й потерпів, бідака,- Укусив його зненацька Вуличний собака. «Йди в лікарню,- каже жінка, Слухай мою раду, Бо ти можеш сказитися І кусать громаду». Чоловік махнув рукою, Сів за стіл поважно І вже третій день щось пише Вдумливо й уважно. «Що ти пишеш?» Дружина і мати. «Та оце складаю список Кого покусати». І Мадагаскар. Після Африки до Риму Ще зробив заліт. А тепер сидить і пише Про поїздку звіт.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"