Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1999 №03 Сторінка 5

(Кримінальні сюжети)
Журнал Перець 1999 №03 Сторінка 5 - Кримінальні сюжети. резеток. В. ГАЛЕГА. м. Харків. м. Одеса. гривень, підклю- Я за оголошенням. Це ви золото купуєте? Харків’янку Зою Леонідівну евич обікрали. Скористались , - тижневою відсутністю (жінка по- Іхала У відпустку) і винесли з ЇЇ квартири значну частину речей, включа-і кушетку. Нащо зовсім не- ючи холодильник, телевізор віть частину книг прихопили, типово для сучасного крадія. Ця остання обставина і примусила слідчих творчо підійти до, в цілому, ординарної справи. І невдовзі вийшли вони на слід крадія. Ним виявився колишній чоловік потерпілої Блажевич Дмитро Саркисович. Він одражу ж і зізнався в скоєному і пояснив, що не вбачає в цій історії нічого кримінального. Оскільки усього-на-всього поновив справедливість. Бо суд, що розлучив його з дружиною, несправедливо поділив їхнє присудивши йому автомобіль, майно, ще й та інші цінні речі, То що ж йому лиша-вчинити? Отже, ніяка він зазначити в про- спільно нажите крім гаража і дачі, от меблі залишив колишній дружині, ється робити, як не отак це не крадіжка, попросив токолі, а суто сімейна «розбірка». Звичайно ж, слідчі дивляться на цю справу по-іншому, а хто з них правий, невдовзі вирішить суд. М. ХРИЄНКО. Будинок сімнадцять «А» у Новоглущенському провулку був нетелефонізований, мешканці терпляче чекали, коли до- шті охопить здобутками цивілізації. І якою ж була їхня радість, коли раптом одного чудового дня прибули монтери і повідомили, що встановлюватимуть телефони усім бажаючим. Бажаючими виявились мешканці аж восьми квартир. їм усім було запропоновано наступного ж дня купити телефонні апарати. На очах у здивованої такою оперативністю публіки монтери провели дріт до телефонних І сказали: - З кожного абонента - двісті Платіть, одержуйте квитанцію і чекайте чення телефонів. Мешканці заплатили, одержали квитанції. І почали чекати, коли ж з’явиться «зумер» у телефонній трубці. А коли так і не дочекалися, зателефонували на телефонну станцію. Виявилось, що вони не перші, хто чекає ось такого підключення, що вони не єдині, хто став жертвою «монтерів»-авантюристів. Якщо ти не можеш допомогти людині, допоможи їй хоча б по-радою. Так стверджує схід-на мудрість. І точнісінько так вчинив Олександр Карнаушко, коли його рідна тітка Валентина Вікторівна поскаржилась йому, що не в змозі проживати на саму пенсію. - А ви дачу продайте,- порадив улюблений племінник. Вам самій поратись важко. А так буде ще якась копійка до пенсії. Врешті-решт умовив. Більше того, взявся сам усе владнати, а тітці готові гроші принести. І таки приніс - дві з половиною тисячі доларів. Посумувала Валентина Вікторівна, що так дешево оцінили п’ятнадцятилітню працю її чоловіка - це ж він її збудував, сам - до останнього гвіздочка. А був майстром цієї справи! І тут же хотіла продати одну купюру, щоб стіл накрити і племінника пригостити, але той запротестував: - Тільки, тітонько, не здумайте за раз…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"