Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2002 №02 Сторінка 8

(Гуморески)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2002 / № 02 / Сторінка № 8
Журнал Перець 2002 №02 Сторінка 8 - Гуморески. ГЕННАДІИ ЛІТНЕВСЬКИИ Оце б йому виповнилося тільки 50!.. Скільки б він ще міг написати ліричних віршів, веселих гуморесок, іскрометних фейлетонів!.. Наш одноперчанин Геннадій Літневський загинув тринадцять років тому в автомобільній катастрофі. Але він живе в пам'яті нашій, залишається в літературі! Щирим та усміхненим... «І»АІГГ«Н» і «рліггн ГУМОРЕСКА Зараз багато пишуть про людський фактор. Раз пишуть значить, так треба. Та тільки у нас є ще такі люди, що на них ніякого фактора не настачиш. От учора сиджу на роботі (я прийо-мщиця у хімчистці), читаю книжку. Як завжди, на найцікавішому місці приходить клієнт. Пальто демісезонне приніс. Я, природно, кажу: «Обріжте гудзики». Він питає: «Всі?» Як дитина! Я йому так, з гумором, відповідаю: «Ні! Один залиште на розвод». Узяв він лезо, пообрізав гудзики. Беру я те пальто в руки, а воно той... із цього, як його... Коротше, я забула, як ця тканина зветься, але в хімчистку її здавати не можна. Ну, то я й кажу йому: «Нічого у вас із цим пальтом не вийде». І пояснила чому. Інший би подякував, адже могли хорошу річ запропастити. А цей як визвіриться! «Навіщо ж було гудзики відрізати?!!» Як шизік. «Тю! кажу. Хіба це я вам їх пообрізала? Самі ж ви обрізали!» «Так ви ж мені сказали!» Як больний. Я тоді йому: «Треба свою голову на плечах мати! Між іншим, я сказала, щоб ви хоч не всі обрізали. Казала ж? От!». Ну, він ще довго розорявся, але я мовчу, читаю книжку. Я не така як є, що клієнт їм одне слово, а вони йому десять. Почав він ті гудзики назад пришивати. І щось так воно в нього швидко не минуло й години, як усі попришивав. Думаю, це щось не те. Коли б це та тканина, що я забула, як вона зветься, то так швидко не було б крізь неї голка туго йде. Придивилася я добре... «Ж, кажу, це не та тканина. Цю можна чистити». Інший би зрадів, що не треба того пальта додому перти. А цей аж зубами заскреготів отакі є люди! Як жбурне він мені те пальто на стіл!.. А я спокійно так йому: «Своїй жінці вдома будете кидать, а тут не треба. І взагалі, спершу гудзики обріжте. З гудзиками не беремо. Такий порядок». Пообрізав він гудзики. Пришила я мітку, заповнила квитанцію, дала йому розписатися й кажу: «Тільки я вас повинна попередити, що можлива часткова зміна кольору». Він аж очі витріщив: «Що означає часткова?». Як ненормальний! Я йому пояснюю: «Часткова означає часткова. Може, один рукав стане світліший. А може, спина буде із зеленим відливом. Або з нечітко окресленими перепадами інтенсивності по фарбуванню. Зараз важко сказати. Потім самі побачите. То я оце офіційно попереджаю, щоб не було тоді непорозумінь. Щоб не бігали й не скаржились». Він, повірте, наче сказився. Кричить: «Раніше попереджати треба! Як ви працюєте! Хіба так…
 Гуморески

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"