Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2004 №03 Сторінка 4

(Фрази, Усмішки з конверта)
Журнал Перець 2004 №03 Сторінка 4 - Фрази, Усмішки з конверта. Олексій КОХАН ЙП «Цвітуть сади; біліють хати, А на горі стоять палати...» ( «Княжна» ). ЩО ТРЕБА? Батько до сина: Скажи мені, що тобі потрібно, щоб ти добре вчився? Гроші для вчительки. ПРОБЛЕМИ Слідчий до затриманого: Ви раніше мали проблеми з міліцією? Мав, пане начальнику. Які? Три роки тому міліці У Людина, котра вміє показати, що вона дурніша свого начальника: дисциплінована людина. Роман КРИКУН. Найкраще працювати рятувальником у тик, кто тоне у розкоші. V Король голий? Зате свита ж яка! Василі. МОМОТІОК. онер позичив у мене тисячу гривень і не хоче повертати. А ЯКЩО... Таксист привіз діда до села та й каже: З вас десять гривень. Зачекай, я піду до хати, візьму у баби гроші і розрахуюся. А якщо баби немає вдома? Позичу в сусіда. А якщо сусід не по-зиче? Тоді відвезеш мене назад до міста. ПОГОДИТЬСЯ Свекруха до невістки: Від сьогодні вари борщ ти. Чому? Бо синові мій чомусь не подобається. Не турбуйтеся, мамо. Я йому скажу, що ваш борщ смачний, і він погодиться. Іван МАРТИШКО. м. Мосгиська. На Масляну, коли чарку під холодець випили... а потім ще й під млинці... і під вареники з сиром, товариство, що зібралося па «фазецді» фермера Остапа Михайловича, затягнуло «Цві-і-т-е-с тс-с-ерен!..» Терен «цвів» недовго, н-кільки більшість з нас знає майже всі народні пісні, але... не більше першого куплета. Отож, ентузіазм закінчився на словах: Хто з любов’ю не зпає-с-ється. Той горя не знає-є-є...» Аби не знати і оря, налили ще по чарці. І тут, відкашлявшись, мовив дід Микола: «Коли я був малим, то мій прадід па Масляпу завжди співав: Ой, вип’ємо, родипо. Щоб нам жито родило, І житечко, і овес І зібрався рід увесь...» Усі дружно підхопили проспіване дідом , знову наштрикнули на виде- Георгій МАЙОРЕНКО «А перед ними опинилось Те, що співало. Жаль і страх!» («Відьма»), Георгій МАЙОРЕНКО «...Неначе човен в синім морі То виринав, то потопав...» ( «Причинна » ). «А ми дивились, та мовчали Та мовчки чухали чуби». («Юродивий»), Валерій ЧМИРЬОВ Олексій КОХАН ПІВВІКУ Мідяки І ЖД Анатолій ВАСИЛЕНКО ОЬМІН пасі «Єсть на світі доля, А хто її знає?» ( «Катерина» ). «У Києві на Подолі Козаки гуляють». («Чернець»), «Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із нього, сердешного, Кров, як воду, точить...» («Сон»), ліси но варенику з сиром і так само дружно дзеленькнулися чарками: Дай Боже, щоб вродило! Жито-пшеииця і всяка пашниця! Та жито й пшениця вродять, якщо сильні морози навесні не «заре-ферендять» і посухи влітку не буде, постукав Остап Михайлович пальцем по столу з тирсоплити. А от як бути з картоплею? Колорадський жук геть замучив... І не кажіть, Михайловичу,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"