Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2007 №03 Сторінка 8

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2007 / № 03 / Сторінка № 8
Журнал Перець 2007 №03 Сторінка 8. 1922 2007 Степан Олійник Ти мені скажи, як бюро прогнозів так ловко погоду вгадує? За місяць наперед во-н и тобі точно передба -чать, де буде дощ, де го сільського мисливця Оме-лька Пахомовича. Ну самі знаєте, що мисливські обіди не завжди чаєм обходяться. Після першої стопки коньяку Омслько Па-хомович якось зневажливо скривився. Що, не смакує? питаю. По білету і по праву Кожен зручно в крісло сів. Проти ночі на Полтаву Курс узяв автобус «Львів». І висловлює бабуся Водію тривогу-страх: Я Лубни проспать боюся, Розбуди мене в Лубнах! Не забудь лише, синочку! Добре, добре! той прорік. Сіла бабка у куточку І схилилася набік. буде спека, де буде холодно. От сказав! А ти думаєш, що в тому бюро люди газет не це оте читають. ПРОСТІШЕ ПРОСТОГО НАЛИЙТЕ ЩЕЙ БАБІ! Після полювання обідаємо в хаті старо- автобус Н-а Полтаву ільтура пішла вперед. Безкультур’я залишилося на місці. Так боявся відповідальностї і Та нічого напій, тільки чого він так сильно канахвета-ми одгонить? Після другої стопки Омелько Пахомович питає: А горілки у вас немає? Горілки, кажу, спирт. Вип’єте? А чого ж. Тільки налийте оту тонку склянку, бо мені лікарі не совітують багато жидкості вживати. є нема, хо: моїй Може, бісовій торох-тьолці хоть на годину заціпить. шепнув на ву- Налийте ще й бабі склянку. Я дістав із рюкзака флягу й налив йому склянку ректифікату. Омелько Пахомо-вич випив і онімів. А коли йому одпустило трохи дух, нахилився до мене по-змовницькому й О Не дочекались. Та водій аж за Лубнами Спохвативсь, що винуват. Розвернув машину з нами І везе стару назад! Чортихається, не в дусі, Хоч із власної вини! Врешті став і до бабусі: Вигружайтеся! Лубни! А бабуся із куточка: їдь, синок! Рукою мах. То казала мені дочка: «З’їж таблетку у Лубнах!» Юрій Прокопеико На помилках вчимося. Йому ось, наприклад, треба було на гальма натиснути, а він на газ. Помилився, словом. З ким не буває. А я до лікарні потрапив. Коли до свідомості прийшов, почав обурюватися. А мені кажуть: Ну, помилився чоловік. Уперше за кермом. Вчиться тільки. Але чому на мені? спитав я. Чому не на інших? Не на вас, наприклад? А чому б і не на тобі? Ти що кращий за інших? Справді, замислився я, мабуть, така вже у мене доля. Уся моя біографія суцільний навчальний процес, в якому я не що інше, як наочний посібник, муляж для практики, матеріал для підвищення чиєїсь кваліфікації. Гляньте на мене. Уважно подивіться. Бачите? Це у мене з того моменту, як я на світ з’явився. Я це перший самостійний крок акушера. Він потім виправдовувався, що до мене жодної дитини в руках не тримав. А ось мій перший вихователь у дитячому садку гой у руках тримав усіх дітей старшої групи. Мив нього і в їдальню, і в туалет…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"