Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №08 Сторінка 3

Журнал Перець 2017 №08 Сторінка 3. № 8 2017 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА А кондуктори до просвітницької роботи з пасажирами не схильні. Зіткнутися лобами можна не тільки в дверному отворі, а й на пішохідному переході, просто на тротуарі. Тому що багато громадян не знають, що правило «Тримайся правого боку!» - універсальне. Не тільки для автомобілістів. Одним із перших яскравих вражень від закордону, зокрема в Німеччині, стало не від усвідомлення високого рівня життя, а неймовірна житейська практика: люди там не штовхаються. Пригадую торговий майдан в Еслінгені (земля Баден-Вюртемберг). Вихідний, субота чи неділя. Біля крамниць - виноски, вітринки. Багато людей. Всі рухаються. І якось так акуратно, не зачіпаючи один одного... Ніби в них є якесь додаткове чуття, локація, як у кажана, що дозволяє уникати зіткнень. У нас можна зіткнутися із зустрічним перехожим на широкому тротуарі. Я часто намагаюся вгадати, куди поверне зустрічний: праворуч чи ліворуч? Інколи це вдається. Особливо непередбачувані жінки. «Право», «ліво» для них поняття чужі. А звичка смітити? Де трапиться, чим завгодно і за будь-якої пори. Чи не нагадує вона вам спокійне, невимушене випорожнення тварини в разі її, тварини, природної потреби? Взагалі, про забруднення навколишнього середовища говорено-переговорено. Особливо, коли людина вигулькує на природу. Я б не сказав, що багатьом нашим співгромадянам «не доходить». Доходить! Цілком. Але є інстинкт потужніший, ніж здатність до розумових калькуляцій. Це лінощі. От ліньки підібрати за собою рештки їжі, використаний посуд, обривки паковань, відвезти все це в місто і викинути в сміттєвий контейнер. Це -додаткові зусилля. І є можливість їх уникнути. От і уникають. А наглядача біля кожного «туриста» не поставиш. Та ще й наглядач може виявитися таким же, як турист... Спроби втрутитися, наставити на правильну екологічну путь часто приводять до похабних, грубих конфліктів. «А тобі що -більше за всіх треба?» Мені кілька разів ледь не настукали по голові за природоохоронну приставучість: «Приберіть за собою. Ви ж не свині!?» Виявляється, бути свинею - легше, зручніше. Хто б міг подумати, що з релейного радіозв'язку, який використовувався для оперативного управління військовими підрозділами, з часом може розвинутися те, що тепер називають мобільним (стільниковим) телефонним зв'язком? І він стане доступним найширшим верствам населення (включно з бомжами). Напевне були такі фантасти, футурологи. Якщо на початку своєї«цивільної» кар'єри «мобілки» були переважно в управлінців, заможних людей, бізнесменів (щоб терміново передавати розпорядження щодо управління майном, скупки-продажу акцій тощо), то нині розмови (теревені, триндіння, баляндраси і т. д.) набули масштабів стихійного лиха. Якщо рівень ділової активності населення виводити з інтенсивності використання мобільних телефонів, то в нас, мабуть, найді-ловитіша країна в світі. В чому я, з огляду на наш рівень життя, уже сумніваюсь. І тут варто зазначити таку особливість:…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"