Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2018 №01 Сторінка 12

Журнал Перець 2018 №01 Сторінка 12. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА N 1 2018 Народний політолог Ступа Макогонович Головастий, з думками якого читачі «Перця» вже встигли познайомитися завдяки публікації «Зуб за зуб» (читай уважно №12 за 2017-й), дав у «Перець-інформ» чергову прес-конференцію з питань трудової міграції і пов’язаних з нею проблем. Ступа Макогонович знову заочно опонував очільникові Міністерства праці і соціальної політики України панові Реві, висловлюючись у розвиток його доленосних ініціатив. ...Читачі, мабуть, ще не встигли забути висловлювання міністра Реви про те, що українці забагато їдять і занадто витрачаються на харчі, і тому їм завжди бракує грошей, а також висловлені йому в підтримку пропозиції нашого відомого народного політолога оподаткувати громадянам зуби, аби вони менше їли і менш зважали на зростання цін на продукти харчування. У розвиток цієї законодавчої ініціативи Ступа Макогонович зробив згодом доповнення, у якому радив міністрові внести при обговоренні його ініціативи у Верховній Раді України до тексту документа пропозицію зберігати вставні щелепи поголівно обеззублених громадян винятково за місцем роботи чи служби, щоб буквально виконати біблійну заповідь «Хто не працює - той не їсть». Прийшов на робоче місце - отримай щелепи і щось на зуб. Не прийшов - ходи голодний. Українське ноу-хау за належної маркетингової політики може стати предметом інтелектуального експорту. Бо проблема трутнів існує в кожній країні. Приміром, один прогресивний рефор-матор-консерватор із сусідньої країни оподаткував своїх безробітних, які не сіють, не жнуть, а якось собі з Божої ласки існують і при цьому вбрані, наче лілеї польові, краще за царя Соломона у дні слави його. То пропозиція нашого народного політолога тим більше заслуговує на увагу, бо дозволяє остаточно й безповоротно принагідно з питанням про раціональне харчування винятково на хлібі й воді вирішити і проблему зайнятості з усією можливою радикальною принциповістю. Бо якщо громадянам вирвати усі зуби, видавати вставні щелепи і харчувати їх тільки на робочому місці, то при цьому одразу доведеться вирішувати проблему зайнятості. Бо одне з другим тісно пов’язане: без працевлаштування, як свідчить той же досвід найближчих сусідів, іще можна сяк-так прожити і навіть платити спеціальні податки на безробіття, а от їсти людині необхідно завжди, постійно і повсякчас. А в новій системі, запропонованій народним політологом, не вирішивши позитивно з одним, не дістанеш і другого... Бо без робочого місця не матимеш ні зубів, ні того, що на них можна було б покласти пожувати... А як же тоді бути в такій ситуації, коли непрацевлаштованим в Україні не видаватимуть ні зубів, ні їжі? Невже займатися лікувальним голодуванням? На це народний політолог відповідає рішучим «Ні!» і радить, щоб не робота ганялася за безробітним, а безробітний за роботою. Тож непрацевлаштованим українським громадянам у такому разі слід, аби не голодувати, бо голодування це тільки панські витребеньки, брати вставну щелепу і, користаючись сяким-таким Зустріч з цікавими людьми безвізом, мерщій поспішати за кордон, хоча б до сусідньої Польщі, з якої свої громадяни тікають до Німеччини та Англії, де більше платять і краще годують. Лихі язики подейкують, що міністр пан Рева начебто тільки вітає такий розвиток подій. Він переконаний, що експорт неприкаяної робочої сили дасть…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"