Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2018 №06 Сторінка 11

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2018 / № 06 / Сторінка № 11
Журнал Перець 2018 №06 Сторінка 11. № 6 2018 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛ А РЕСПУБЛІКА культури Мединський зібрався зобов’язати тамтешні театри ставити вистави на сучасні теми. Мабуть, Шекспір з Макдонахом зі своїм загальнолюдським гуманізмом вже не дуже вписуються у світоглядно-кегебіст-ські «скрепи» Владіміра Владіміровіча. Тож можна уявити, яка там невдовзі з’явиться потужна драматургія во славу руського міра. А нам, мабуть, варто очікувати, що вона не забариться з’явитися на афішах українських театрів, безмежно толерантних до запоре-брикової творчості. Втім, у нас розраховувати на вгамування надмірних апетитів до чужої драматургії, мабуть, не доводиться. Хоча славетному «Голосу Майдану», міністру культури Євгену Ніщуку добре відомо, що навіть театрально високорозвиненій Англії довелось свого часу в такий спосіб рятуватись від засилля прибуткової французької комедії. То що - «Правий сектор», прийди та наведи, бо більше нікому?! Звісно, тут би патріотично спалахнути театральному середовищу, але де там! Воно чомусь переважно інертне. А якщо без ев-фемізмів, то загалом ватне до пінобетонної щільності. А інфантильне настільки, що навіть у протистоянні країни з російським агресором ніяк не усвідомить, що насправді відбувається на театрі війни, яка щоденно забирає життя і душі. Адже ця війна тільки частково гаряче-вог-непальна. І велика від народу подяка тим театрам та окремим акторам, які відвідують наших воїнів на передній лінії фронту, ставлять концерти в шпиталях для поранених бійців. До речі, актори тієї ж Дніпровської муздрами теж брали участь у рамках акції «Український Донбас», виїздили з виставами в зону АТО - тож зараз дещо дивуються, що не так з їх перекладними «пєснямі». Але ж в наш бік, панове, стріляють не тільки із «Буків» чи «Градів». Не менш небезпечною шрапнеллю накриває країну і брехливе російське слово. Бо ця війна ще й гібридна. Саме тому імперський режим Путіна надає йому особливого значення. Не тільки щоб збити українців з пантелику, посіяти сумніви та страх, але й не допустити зниження в Україні досягнутого за століття потужного зросійщення. Адже саме на цьому сприятливому для кремлівських шовіністів рунті можна успішно впарювати в голови українців ідейки про єдиний народ, про ворожих власному населенню націоналістів та фашистську хунту в Києві. А головне - споді- ватись якщо не на перетворення України в колонію, то взагалі на її повне поглинання. Тож навіть їжаку має дійти, що для українського театру якраз в царині сценічного слова має пролягати головна лінія фронту. Але коли нещодавно знана українська актриса Ірма Вітовська заявила, що прийняла рішення грати свої ролі у виставах чи кіно лише українською, це не викликало помітного резонансу в театральному середовищі. І не в останню чергу через отой модний тренд «культури без кордонів». Це ж треба впасти у такий світоглядний дальтонізм, щоб не відрізняти позитивне взаємопроникнення культур від імперської експансії, коли культура і мова постають в ролі колонізаторських інструментів! Вище вже наводився приклад, як англійці боронилися від комерційної навали французької комедії. Але ж і французи, як відомо, дуже ревно захищають свій культурний простір, скажімо, від надмірного впливу Голлівуду. То чи не на…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"