Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 2019 №06 Сторінка 18

Перець 2019 №06 Сторінка 18. № 6 2019 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА спогаданки Зі спогадів перчанина Олега ЧОРНОГУЗА ЗАВКАФЕДРИ З ВІННИЦІ Так розпорядилася доля, що з поетом-пісня-рем Василем Юхимовичем ми вилетіли з одного гнізда - редакції обласної газети «Вінницька правда». Мало того, що з редакції, - з одного відділу, із-за одного столу. Після того, як Василя Лукича запросили до Києва, у журнал «Україна», мене запросили з молодіжної обласної газети на його місце у «Вінницьку правду». Через дев'ять місяців «творчої вагітності» доля мені також усміхнулася в особі Федора Маківчука - головного редактора «Перця», і він запропонував мені посаду кореспондента в своєму журналі. Звісно, я погодився і полетів услід за Юхимовичем. Працювали ми обидва, власне, всі троє, оскільки далі йтиметься про всіх трьох, не враховуючи гостя, в одному приміщенні «Преси України», тільки на різних поверхах. Редакційний буфет був ближче до журналу «Перця», на нашому ж поверсі. І ось якось телефонує мені Василь Лукич і запрошує в буфет. - Так ще ж зачинено. Буфет відкривається тільки о дванадцятій, - відмовляюся я у легкій формі. - Розумієш, тут приїхав завкафедри літератури Вінницького педінституту, наш земляк. Дуже хоче з тобою познайомитися. А щодо буфету, то я з Галею уже домовився. Підходь і тричі постукай у двері. Я так і вчинив. Познайомився з завідувачем кафедри, потис руку Василю Лукичу, і мені налили чарочку, хоча я цього зілля ніколи не любив і рідко вживав. Виняток - «за компанію», коли все одно помреш, живемо тільки раз, у кожного шлунок, серце, печінка, нирки і тому подібні аргументи переконання, а після цього - «Пий до дна!» - щастя не можна комусь залишати на денці чарки. Одне слово, не встигли ми випити по чарочці, коли знову стук і знову тричі в двері. - Ти ще когось запросив? - я до Юхимовича. -Та ні... - Це головний «Перець» прийшов, - повідомила буфетниця. - Галю, не відчиняйте. Побачить за чаркою - мені капець. - Як не відчиняти?! Він щойно телефонував. Питав, чи є свіжий кефір. Візьме свою ранкову пляшку і піде. І Маківчук зайшов. Привітався з Галею і раптом кинув оком на наш куток. Побачив мене і каже: - О, мої вже кубрячать зранку. А як бути з постановою рідної партії - пити тільки після одинадцятої? Почувши керівний голос та інтонацію в цьому голосі, завкафедри з Вінниці запитує мене: -Хто це такий? Я йому шепочу на вухо: - Головний редактор «Перця». - Боже мій, - завкафедри, здається, очі звів до неба. Мовляв, сам Господь його приніс мені на крилах, і знову до мене: - Олеже Федоровичу, запросіть його до нашого столу. Я студентам розповідатиму, що сидів за одним столом з головним редактором «Перця» і дихав одним і тим же з ним повітрям. Якийсь час я не наважувався, але вже коли Маківчук наблизився до дверей буфету, несподівано гукнув, згадавши його слова: «Коли приходить сезон полювання на близьких і далеких родичів, абітурієнти зі своїми мамами летять до мене з різних країв рідної України. У мене в наявності стільки ректорів і проректорів нема, щоб усіх їх влаштовувати в ті вузи!». І тут мене осінило: - Федоре Юрійовичу, завкафедри Вінницького педінституту дуже запрошує вас за наш стіл. Хоч на хвилиночку. Розгадка ребуса: «Історія - вчитель життя» До відома авторів! Для отримання гонорару прохання разом із творами надсилати копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, вказувати дані паспорта, адресу. Редакція залишає за собою право на літературне редагування надісланих матеріалів без узгодження з автором. Рукописи й малюнки не повертаються й не рецензуються. Редакція може не поділяти думку автора. За зміст рекламних матеріалів та листів, надісланих читачами, редакція відповідальності не несе. Матеріали, позначені літерою «Р», публікуються на комерційній основі. При передруку посилання на «Перець. Весела республіка» обов'язкове. Друк: ТОВ «Інтерконтиненталь-Україна» (керівники: О. М. Дорошенко, В. О. Павловський). 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 16, оф. 1 15. Свідоцтво ДК № 4562 від 13.06.2013р. Підписано до друку 14.06.2019р. Формат 70x100 8. Замовлення № 17224. Загальний наклад 15 600 прим. Виходить 1 раз на місяць. Передплатні індекси: 97835,60734. Ціна договірна. - Ну, хіба що «на хвилиночку», - повернувся він до нас, трясучи пляшкою кефіру. Потім глянув на суху ковбасу - радянський дефіцит - й алюмінієві виделки, які при першому натиску можуть усіма чотирма міні-вилами впитися вам у щоку чи, не дай Боже, в око. Федір Юрійович поважно сів. Галя поставила перед ним чарочку, тарілочку. Завідувач кафедри…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"