Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1948 №15 Сторінка 4

Журнал Перець 1948 №15 Сторінка 4. Степан ОЛІЙНИК Ілюстрації В. Гливенка регеоиа. Ли II зібрався вечеряти Гнат Як приносять записку до хати: «Зараз буде у вас дипломат». Приготуйтесь, мовляв, зустрічати! ...й почалась «асамблея» у них За селянським столом квадратовим. Каже гостю: Дозвольте мені Саме зараз зробить вам приємність. Дипломат напочатку сказав. Це ж за чим він? Яким вітерцем Занесло аж сюди з-за кордону?» Ще й приписка внизу олівцем: «Дипломат з самого Вашингтону». Що гостює у нашій столиці, Що про Гната, звичайно, читав, Знає, скільки зібрав він пшениці, Ви ось в хат! моїй, та душа Там. в Америці, скажемо чесно. То ж послухать тепер «Голос США» Вам приємно буде й інтересно... Чуєш, жінко! Прийшла до нас вість, Мовив Гнат до своєї Олени, Із самої Америки гість Добивається зараз до мене!.. Що тепер, мовляв, робить турне Й стріти Гната для нього похвально? Прошу, сер... познайомте мене З вашим досвідом. Повно й детально. Зашипів в репродукторі змій... Жінка просить за стіл дипломата.» І почався невиданий «бій» Між Нью-Йорком і хатою Гната. Зустрічать і приймати людей Вже Олені, мабуть, не звикати, Диктор каже: «...тепер сіячі На Вкраїні радянській без хліба». Жінка ставить на стіл калачі!.. ипломат тихо Хоч таких чужодальніх гостей цідить: «Шпасіба!»... Не просила ні разу до хати. Одягла свою сукню в цвіту І до люстра: чи славно їй буде? З скрині Зірку бере Золоту, І чіпля чоловіку на груди... І чого він до нас, дипломаті? (Ця загадка була й перед нею). Та, мабуть, Почнемо з ним - одвічае їй Гнат, якусь «асамблею»! Оце новина!.. (й змахнула руками) Асамблею?! Та чого ж ти, Треба ж спішно колоть кабана, Треба діжку розкрить з огірками. пришле голова Йди в артіль, ха Зо дві жінки на поміч до хати Сам же знаєш: по місяців два В асамблеях сидять дипломати!.. Підожди! усміхнувсь чоловік. Ми про це поговорим окремо. Може ще «асамблею» на рік Диктор каже: «...пустіють стели, У ставках уже видохла риба....» Жінка ставить на стіл коропи!.. Дипломат тільки мимрить: «Шпасіба!»... Диктор жовчно шипить з приймача, «...каганці їх світила типічні...» Жінка люстру святкову включа... Гостя сліплять вогні…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"