Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1948 №15 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1948 / № 15 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1948 №15 Сторінка 2. Мал» С Самуме ЧИСТОКРОВНІ янкі (ПОДОРОЖНІ НОТАТКИ) Що з тобою, Гаррі? Ти, як полотно, білий. Мені приснилося, що мій дідусь був чорний! ЦЕ Ж ЗАПЛАВА! запізнилися, товаришу кореспондент. А жаль каже т. Карпенко завклубу Демидівського колгоспу імені Васильєва. Значить, ви так і не бачили битви на заплаві? Особисто ні. 1 в кіно не бачили? У нас аж три кінохроніки знімали. І в кіно не бачив. Карпенко дивиться на мене, як дивляться на людину, що приїхала помахати кулаками після великої бійки. А ми не тільки осушували заплаву, але й у кіно бачили, як це в нас виходить... Ви б подивилися, що робилося, коли привезли цю хроніку. У клубі ніде було й яблуку впасти... А Йосипа Коваленка, що працює у «Сільелектро», зняли на стовбі щось підключав там. Так він і досі всім розказує, що його в кіно показували. Та ще й з яким фасоном. «Знято, каже, погано, але я себе впізнав. Я отакечки висів... Руки отак, а ноги отак, а дивився отак, ну... і, взагалі, ви ж бачили?!». А чи не було такого, що, побачивши себе в кіно, хто-небудь кидав роботу і пускався по району подивитися на себе? Ні, такого бувало. А щоб Це ж заплава!.. II не було. Обідати через кіно роботу «БОЛОТНИЙ за кінопересувкою, щоб ще раз за роботою забували. Таке часто покинуть як же так можна? КОЛУМБ» На ганочку засмагла дівчина чекає голову Демидівської сільради. Поряд сидить якийсь вихрастий юнак. Вікна сільради заліплені смужками паперу, щоб не висадило вибуховою хвилею. На бриючому польоті проносяться лелеки «демидівська авіація», як їх тут звуть. Лелекам тепер далеко літати по поживу. Ірпінське болото відступило по всьому фронту. Я вчора пішки прийшла з Брянської області, розказує дівчина. Більше 400 кілометрів гнала корову для своєї сестри-пере-селенки. Цілу добу через Київ перебиралася. Погано корові в Києві. Кругом асфальт і вода тільки газована. Юнак засміявся. Спробуй, напій корову стаканами та ще з сиропом!.. Ви теж переселенець? Ні я з Києва. У мене сьогодні вихідний, так я підскочив сюди на хвилинку подивитися на наслідки. Я працював тут. Осушував це болото. Знаєте, навіть не віриться. Слово честі. Таке багнище було, просто жах. А тепер море картоплі. Красота! Назад І літаком не полечу! сити, щоб залишили в колгоспі. Залишать! яка махина.... А це здорово буває, знаєте, начитався всяких книжок про мандрівки. Дуже цікаво, коли нові землі відкривають. Та зараз на глобус уже всі найменші землі нанесено. Ніяких, значить, Христофорів Колумбів тепер уже не треба. Слово честі, навіть обидно якось! Воно, знаєте, приємно нову землю або море яке-небудь відкрити. А от попрацював тут, і кажу хлопцям: «Тепер тисячі київських комсомольців стали тисячами колумбів. Ми відкрили нову землю. Підняли золоте дно! Осушимо всі болота ціла нова країна буде!» А товариші сміються, «болотним Колумбом» називають... Ой, машина! Треба їхати... Бувайте!.. «Болотний Колумб» наздогнав машину і ловко на ходу плигнув у кузов. Він розкаже київським товаришам, що їх труд не пропав. До 1 липня на Іранському зрошуваному масиві викопано 98 кілометрів каналів, вийнято 190 тисяч кубометрів грунту, збудовано 65 мостів, 8 насосних станцій і прокладено 18 кілометрів доріг. Але це тільки початок. Ми закінчили лише перший цикл осушування заплави річки Ірпінь, каже начальник контори зрошування т. Гутін. Освоєно лише 20 кілометрів по течії Ірпеня. Тепер на черзі освоєння великого Ірпеня 94 кілометри по течії річки. На цьому буде закінчено створення потужної овочевої і тваринницької бази для постачання населення Києва. Городньо-тваринницький «Донбас»! «Ірпінський басейн»! Край рясного достатку!.. Він дасть столиці України картоплю, м’ясо, сало, рибу, качок, гусей в неймовірній кількості. Один лише колгосп імені Васильєва, освоївши свій зрошуваний масив, зможе цілий місяць годувати картоплею все населення Києва... А таких колгоспів буде на заплаві понад шістдесят! упевнено каже юнак. Люди потрібні. Бачите, обернувся він до мене. Я, II II II II каже дівчина. Прийшла пре и ОЦЕ ТАК САПИ!.. колгоспу імені Васильєва Марія Софронівна п’ятисотенниця, зразу, як кажуть, бере бика за А я саме хотіла писати вам листа. От ми сапи Старший агроном Демченко, знаменита роги. Ви з ПЕРЦЯ? з святошинського . «Сільгосппостачу» одержали. Оце сапи, так сапи! У мене таких сап 300 штук! Тільки в землю встромиш, так сапка й розгинається. І ще біля пришийку відламується. Оце сапи, так сапи! Дайте тому «Сільгосппостачу» перцю, щоб йому аж кисло стало!.. У нас тут війна за врожай іде, а вони такі сапи... Ми вже освоїли 594 га заплави. Думаємо на 200 гектарах зібрати тут до 100 тисяч центнерів…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"