Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1948 №10 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1948 / № 10 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1948 №10 Сторінка 2. ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА (Американський варіант) Мал. М. Вайсборда ЗІБРАЛИСЬ ДВА КРИТИКИ... І давно ви так сидите, Джекобс? Відколи закінчив університет. Зібрались два критики в тихім кутку І, сповнені авторитета, Писали рецензії там нашвидку Про твір молодого поета. і критик Рожевий промовив: Біда! Прогавили генія всі ми! ...І з вуст його ніжних солодка вода Побігла струмками дзвінкими. «Перо в цього автора дуже легке І образи дуже прозорі...» Зумів він побачити, навіть, таке, Чого не було в цьому творі. Сказав він: «Тут праці великої плід, Стремління вперед безнастанне. Якщо не похвалим його ми як слід. Він завтра ведущим не стане!» А критик Похмурий теж мовив: «Біда! Знайомі мені ці «герої»!». ...І з вуст його гнівних іржава вода Побігла, як з ринви старої: «Перо в цього автора надто легке 1 образи надто «прозорі»!». . .Зумів він побачити, навіть, таке. Чого не було в цьому творі. «Щоб більш не з’являлось подібних поем, Повинні ми буть невсипущі! Якщо ми сьогодні його не поб’єм. Він завтра не вийде в ведущі!» У творі один сліпоту відзначав, А другий далекозорість. І клявся з них кожен, що ним він бажав Принести поетові користь. Обидві статті прочитав наш герой 1 вимовив фразу єдину: Не стане ведущим у критиці той, Хто любить сироп чи дубину! Григорій ПЛОТКІН. ДОБРІ Сидять вони, ці добрі дяді, не в Міністерстві освіти, не вУНДІП'і, не в літературних видавництвах, а в Печерському райпромкомбінаті міста Києва і у Львівському добровільному пожежному товаристві. До недавнього минулого печерські і львівські добрі дяді почували себе в основному добре. Одні, в міру сил своїх і можливостей, гасили пожежі, другі випускали електричні ліхтарики, навісні замки, виводили плями на костюмах замовців, зрідка задумувалися над проблемою виробництва соди для прання, вакси й коломазі, і не знали, як кажуть ні печалі, ні воздиханія. І раптом в добрих дядів защеміло коло серця. Спочатку занедужав директор райпромкомбінату товариш Васюков. Слухайте, звернувся Васюков до своїх помічників, ви любите дітей? Що за питання, товариш Васюков? відповіли запитанням на запитання помічники. А ви знаєте, що малюки люблять читати? Що за питання, товариш Васюков? Ви знаєте, що без духовної їжі вони можуть зів’янути, як лілеї в зоні вічної мерзлоти? Що за питання, товариш Васюков? А ви знаєте, що легше верблюдові крізь вушко голки пролізти, що легше дістати пару літрів пташиного молока, ніж купити хорошу дитячу книжку? Що за питання, товариш Васюков) Віднині книжки для малят будемо видавати ми. На зло всяким видавництвам! Діти наші квіти, і хай знають карапузи, що є на світі Печерський райпромкомбінат, а в тому райпромкомбінаті є добрі дяді,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"