Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1950 №09 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1950 / № 09 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1950 №09 Сторінка 3. Ілюстрації В. ГРИГОР ЄВА (ПРОДОВЖЕННЯ. ПОЧАТОК ДИВ. У ЖУРНАЛІ № 8 ) Вдалині чути пісню «На городі верба рясна». Пісня наростає і наростає. То молодь іде до клубу. Іде готувати пісні і танці до свята врожаю, що має скоро відбутися. Співаючи на повні груди, молодь виходить на сцену. Побачивши шофера і Галю, всі зупиняються. КАТЕРИНА: Добрий день вам! ВСІ: Добрий день вам! (Степан і Галя кланяють-с я) Олексій підійшов до Степана і зміряв його кілька разів поглядом. ОЛЕКСІЙ: Значить, згедзалась машина! В чому ж діло? Де причина? КАТЕРИНА (підморгнувши хлопцям і дівчатам, показує пальцем на Галю): Ось причина!.. Ми вже звикли!-(Махнула рукою). СТЕПАН (здивовано): Розшифруйте, прошу вас! КАТЕРИНА: Дуже часто мотоцикли Тут «ламаються» якраз! (Всі засміялись). ГАЛЯ (до Катерини сердито): Не кажи таке нікому! (До всіх). Це Степан, шофер з обкому! (До Катерини). І жартуєш ти даремно! ОЛЕКСІЙ (рвучко протяг руку Степанові): Познайомитись приємно! За цим Галя знайомить Степана з хлопцями й дівчатами. В жартівливому тоні вона перелічує імена багатьох. Деяким дає влучні характеристики. ГАЛЯ: Ну, а це, шофере-брате, Наші хлопці І дівчата. Це ось Катя трактористка, Що, крім того, ще й артистка. Комбайнер Олекса Дужий, Що до Каті... не байдужий! Це Андрій, а це ось Варка, Краща діечина-доярка. Ось Олена, це Микита, Ось Гаврило, ось Улита. Це Омелько, це Марія, Це в’язальниця Надія. (Галя підходить до високого кремезного парубка і показує на ньо-г о): Ось Данило при Одарці, Що стовбичить на пожарці. (Всі засміялись). ОЛЕКСІЙ (кидає репліку): Не дістанеш і плеча Виріс сам, як каланча! ГАЛЯ: Орачі і комбайнери, Футболісти І шофери. Бойові, завзяті всюди.. СТЕПАН: Одним словом, кращі люди! Знову полилась пісня. Молодь іде далі, до клубу. Галя взяла мотоцикл, веде на своє подвір’я. ЛІБРЕТТО КОМІЧНОЇ ОПЕРИ ЛАУРЕАТА СТАЛІНСЬКОЇ ПРЕМІЇ СТЕПАНА ОЛІЯНИКА ЗА ОДНОІМЕННОЮ П’ЄСОЮ ОЛЕКСАНДРА КОРНІЙЧУКА ГАЛЯ: Ходім, товаришу шофер! Підкинуть завтра у район, Відремонтуєш і поїдеш. (Степан пішов за не ю). Входить з хати Гриць, переліз через тин. співає тихо: Ой, гаю, гаю, зелен розмаю. Душа в тривозі, що діять маю. (В их о д и т ь Галя). ГРИЦЬ: Галю! Галю! ГАЛЯ: Геть з подвір’я! ГРИЦЬ: Що це? Зрада? Недовір’я? ГАЛЯ: Як ти смів сюди ходити?! Нащо мелеш про любов? Ти ж підкрався батька вбити? Ось для чого ти прийшов. Що ж! Тягни он дрюк Із тину!..' (Повернулась. пішла в хату). ГРИЦЬ: Галю! Чуєш... На хвилину! (Пішов на своє подві р’я). Виходить старий Часник, взявся за шию. каже: Ой! Ой! Ой, болить. Ну, й пом’яв мене Галушка. Був би, гаспид, задушив. Врятував мене ти, сину! ГРИЦЬ: Вас врятував, та себе загубив. ЧАСНИК: Суду злякався, мій сину, чи що? ГРИЦЬ: Суд той…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"