Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1952 №14 Сторінка 2

Журнал Перець 1952 №14 Сторінка 2. Відколи цей артист став виконувати трагічні ролі? Він же талановитий комік. З того часу, як драматурги перестали писати комедії. Деякі наукові працівники роками б’ються над проблемами й темами, дуже далекими від науки й життя. Чому цей чолов’яга крутиться коло водопаду? Він хоче написати дисертацію про вплив водопаду на риб’ячу голову. Потрібний проект сушарки для бавовни. Не підходить, дуже громіздкий. Цей замалий. Лист вельмишановному начальникові Львівської залізниці тов. ГОЛОВЧЕНКУ Г. 1. Здоровенькі були, Григорію Івановичуі І хто б міг подумати, що такий солідний начальник, такий поважний чоловік, як ви, утне такий несолідний номер! Та якби мені хто-небудь ще вчора сказав: Ого, Григорій Іванович майстер на такі коники! я нізащо в світі не повірив би цьому, я без вагань зачислив би автора подібних тверджень до тієї рідкісної породи людей, які без всякої причини зичать зла ближньому, які молять бога, щоб у сусіда здохла корова. Як пригадуєте, в лютому цього року Перець вивів на чисту воду (див. фейлетон «Сидір 1-й») пройдисвіта, шкурника й хапугу Пархомчука. Через два тижні редакція одержала офіціального документа за вашим власноручним підписом, який (документ) гласив: «Настоящим сообщаю, что фактьі, изложен-ньіе в статье «Сидор 1-й», опубликованной в журнале «Перец» № 3 о злоупотреблениях и грубом обращении с подчиненньїми со сторони начальника Самборской дистанции сигнали-зации и связи тов. Пархомчук в основном под-твердились, за исключением якобьі необосно-ванньїх увольнений тт. Визгина, Гетман и Ро-маненко. ...Приказом № 43 НГЛ тов. Пархомчук осво-божден с должности начальника Самборской дистанции сигнализации и связи». Я повірив вам і надрукував це повідомлення в журналі. І, як сніг на голову, посипались листи читачів: Ошукав тебе Головченко, товаришу ПерецьІ Його повідомлення фальшивка, липа, окозамилювання. І як ти повірив, Перче, товаришеві Голов-ченку? Однією рукою він підписував наиаза про увільнення Пархомчука, а другою писав йому призначення на вищу посаду в Станіслав-ське відділення. І, нарешті, повідомлення Станіславського міськкому партії: «Опублікована в журналі «Перець» № 9 за 1952 рік, в розділі «Перець допоміг» відповідь начальника Львівської залізниці тов. Головчен-ка на фейлетон «Сидір 1-й» не відповідає дійсності. Тов. Головченко увів в оману редакцію і читачів, не виконав рішення бюро Самбірсько-го міськкому КП(б)У про зняття з роботи Пархомчука, більше того, підвищив його по службі. Тов. Головченко перевів Пархомчука з посади начальника Самбірської дистанції сигналізації І зв’язку ІІІ-го класу на посаду начальника Станіславської дистанції сигналізації і зв’язку 1-го класу». Чуєте, Григорію Івановичу? Кажуть, що «Сидір 1-й», чи то пак Пархомчук, гопки скаче, тішиться і не натішиться з цього суворого вашого рішення. Кажуть що він б'є за вас поклони й завидющим оком придивляється, що б його поцупити з казни на новому місці, у Станіславі. А чому б і ні? Накраде, назловживає, спіймається І, дивись, стане начальником 1-го класу. А то може товариш Головченко ще й в помічники собі висуне. Він, очевидно, любить І цінує таких Сидорів. Привіт і найкращі побажання від Сидора 1-го Григорію Івановичу першому винахідникові невиданої форми реагування на критичні виступи преси. І мій привіт од усього серця. Від вашого ПЕРЦЯ. БЕРУЧКИЙ Зустріне його хтось, спитає, як ся має, як поживає, і завжди у нього одна відповідь: Живу так собі, перебиваюсь з хліба на воду. Думаєте, кривить душею? Ні!…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"