Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 1955 №18 Сторінка 2

Журнал Перець 1955 №18 Сторінка 2. Лист голові виконкому Київської обласної Ради депутатів трудящих тов. СТАФІИЧУКУ І. Я. Шановний Іване Йосиповичу! У селі Пиях, Ржищівського району, довгий час точиться люта битва між головою сільської Ради Поночовним, з одного боку, і колективом вчителів та учнів місцевої середньої школи, з другого боку. Коротко про причини конфлікту. Голова Пиївської сільради По-ночовний, як ревний поборник народної освіти, вирішив якнайщіль-ніше наблизитись до школи, жити її інтересами, дихати одним повітрям з учителями та учнями, відчувати кожною фіброю своєї душі пульс шкільного життя. З цією благородною метою він облюбував собі дві великих класних кімнати й розквартирувався в них з усім своїм посімейством. Дирекція школи, не зрозумівши, очевидно, високих поривань Поно-човного, рішуче запротестувала: Не маєте права займати шкільне приміщення під житло! А ви ще зелені мене вчити! рішуче відповів ревнитель народної освіти. Я сам знаю, де мої права починаються, а де кінчаються. Поночовному нагадали про відоме рішення уряду, яке категорично забороняє будь-кому займати шкільні приміщення. Але й це на нього не вплинуло. Після цього, Іване Йосиповичу, почалася в Пиях баталія. Тридцять учителів і п’ятсот учнів пішли в рішучий наступ на Поночовного, щоб вибити його з шкільного приміщення, оволодіти двома класними кімнатами й таким чином знову відновити нормальну роботу школи. Але не такий у Пиях голова сільради, щоб капітулювати перед трьома десятками педагогів і якоюсь там півтисячею дітвори. Ні, Поночовний не з полохливого десятка! Атакували його в лоб не взяло, дуже твердий; налітали з флангів одбивається; заходили з тилу брикається. Та ще нахваляється. Хай, каже, навіть сам облвиконком підтримує ваші атаки однаково моє буде зверху. Он який чудо-богатир у Пиях об’явився!!! Я, може, не турбував би вас цим листом, шановний Іване Йосиповичу, якби пиївський конфлікт був лише винятком. Та Пиї, на жаль, не виняток. На Київщині розвелося багатенько людей, які воліють дихати тільки шкільним повітрям, які не уявляють собі життя без школи, без веселого…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"