Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1958 №18 Сторінка 3

Журнал Перець 1958 №18 Сторінка 3. Мал. В. ГРИГОР’ЄВА. ЗНАЙШОВ ВИХІД Усе начебто робилося чесно, благородно: будували люди міжколго с п н у Ніверську ГЕС (Орининс ь к и й район, Хмельницької області) і запросили до участі в будівництві сусідній колгосп «1 Травня». Колгосп вніс гроші. Хороші гроші аж 800 тисяч карбованців! За договором, колгосп провів підготовчі роботи, витративши на це 250 тисяч карбованців. Провів і став чекати, поки ГЕС дасть струм. Нарешті, ГЕС пустили. Було це ще в грудні 1957 р. Засвітилися електричні вогні в кількох селах Орининського району. Загули, за- шуміли електромотори на колгоспних фермах і дворах. І лише в артілі «1 Травня» електрика навіть не блимнула. Чому? А тому, що до вас немає високовольтної лінії, відповіли керівники Ніверської ГЕС. Відповіли й одвернулися. їм. бачите, соромно дивитися людям в очі й признатися, що не лінія є причиною. Справа в тому, що колгосп «І Травня» «чужий» колгосп. Він «живе» у Скала-По-дільському районі, Тернопільської області, а не в Орининському, де розташовано Ніверську ГЕС. До «своїх» колгоспів, навіть до найбільш віддалених, лінії електропередачі давно протягнуто, а до «чужого» колгоспу, хоч він і розташований під самим боком, тягнуть-тягнуть, а протягти не можуть. Ой, здається, не ту лінію тяг- нуть шановні орининці!.. ПРО УДОБРЕННЯ ШПАЛ Бач, що тут робиться? Треба негайно вживати заходів! Яке це добро мінеральні добрива! Хто не знає, яка з них користь велика, як щедро вони платять хорошим господарям за прихильне ставлення до себе! Юринда! Так про добрива сказати може тільки бовдуряка з тих, що у вузеньких голубеньких штанцях, світом нудячи, сновигають вулицями деяких наших міст. А голова колгоспу може так сказати про добрива? Як ви гадаєте? «Ні заперечите ви, того голову, який ляпне таку дурницю, слід у музей спровадити, як рідкісний екземпляр безгосподарника й неука!» На жаль, не так це. «Руками й ногами відбиваються деякі голови від мінеральних добрив, які прибувають на адреси колгоспів, пише в редакцію інженер вантажної служби Донецької залізниці І. Ф. Максимович. На Харківщині, на Дніпропетровщині, у Сталінській і Луганській областях на багатьох станціях лежать гори добрив. Лише по нашій залізниці їх набралося понад 200 вагонів»... Чим же виправдують своє кричуще недбальство голови колгоспів? У більшості випадків вони просто сопуть мовчки та очима кліпають. Бо що тут скажеш? Один тільки голова колгоспу «Україна» (з Ново-Світлівського району, Луганської області) т. Цимбал виправдався переконливо та ще й у письмовій формі. Він двинув таку ноту: я І вжили... «Начальникові Будьоннівського роз’їзду. Находящийся гіпс на роз’їзді вивозить не будемо за непридатністю которий лежить другий рік». Отаке-то діло. Чухались, м’ялися, доки добро пропало, а потім гордо носи відвернули від нього: непридатне... З року в рік…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"