Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1959 №07 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1959 / № 07 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1959 №07 Сторінка 2. Сутужно живеться липкоруким на Полтав- ському риночку. регес иа. Приставили, приміром, людину до м’яса. Рубай, не зівай. Ліс рубають та й то тріски летять, а вже як м’ясо взятися рубати, то теж якась там тріска перепаде. І в борщі та тріска не завадить, а зовсім навпаки. Словом, рубав на Полтавському колгоспному ринку м’ясо Антон Безотосний і дорубав ся до того, що далі нікуди. Просто-таки вхе-кався чоловік. Тріски летіли і в борщ, і в кишеню. Тут саме б узяти його за рученьку або за рукав і одвести у те місце, де прохолодно. Де спочити можна, посидіти і подумати, «як дошол я до жизні такой». Так, думаєте, дали людині відпочити? Куди-и! Заступник директора ринку Бутров, замість того, щоб створити Безотосному умови для відпочинку, звільнив його «за власним бажанням», і змушений був Безотосний влаштовуватись завідуючим м’ясної секції продмагу Полтавської райспо-живспілки. Отака халепа людині! Від м’яса та й до м’яса. А в головбуха ринку Жовноватого хіба краща доля? 1 він стомився крутійством та ма хінаціями займатися. І йому б де-небудь на лаві посидіти, спочити. Навіть міськрада Полтавська назустріч Жовноватому пішла: прийняла рішення звільнити з роботи його. Але завторгвідділом т. Кобушко те рішення з очей прийняв і у стіл заховав. А Жовноватого за старим столом залишив. Так і мучаться зараз Безотосний і Жовно-ватий. Один біля м’яса, а другий на старій посаді. Обоє рубають потихеньку і трісочки збирають. Мал. К. ЗАРУБИ ДОГАДЛИВИЙ АГРОНОМ О, трактори гудуть, значить, десь поблизу повинно бути поле... Двадцять років з гаком прослужив у міліції Іванов Олексій Іларіо-нович. Коли настав час переходити на пенсію, зібрав він необхідні документи і пішов до Знам’янського соцзабезу. Інспектор Сосновська переглянула його документи і сказала: Мало цього. Принесіть ще довідку про те, яку ви одержували зарплату останні п’ять років. Що ж, треба то треба, діло досить серйозне. Пішов Іванов у міліцію, узяв довідку, за всіма правилами оформлену з штампом, печаткою ще й з двома підписами. Приніс. Подивилася Сосновська на довідку і сказала: Це не те! Чому не те? Тому, що тут підпис рахівника, а потрібен підпис бухгалтера. Подався Іванов у міліцію, а там кажуть: Нема у нас бухгалтера, по штату не положено. У нас рахівник За бухгалтера все робить. Почимчикував майбутній пенсіонер до соцзабезу. Пояснив Соснов-ській, що рахівник це по суті той же бухгалтер, тільки трохи не так називається. Та куди там! Сосновська й слухати не хоче. А де ти його, того бухгалтера, візьмеш? Вийшов Іванов із соцзабезу та й став перехожих питати: Чи нема серед вас, люди добрі, бухгалтера? І таки напитав. Я бухгалтер! озвався один. Схопив його за руку Іванов, завів у коридор. Підпишіть, будь ласка, довідку, порятуйте... А той йому: Що ви? Як же це можна? Я працюю в іншій організації, своїм людям, звичайно, підписую, а вам не можу... Що ви? Зовсім розгубився майбутній пенсіонер. Несміливо прочинив він двері до Сосновської. Не можу знайти бухгалтера... Не моє діло! рубонула невблаганна Сосновська. Принесіть довідку про те, що вашу довідку бухгалтер підписати не може тому, що такого нема в наявності і що рахівник міліції є дійсно рахівник. Почвалав бувший міліціонер у міліцію, приніс і таку безглузду довідку. Отакі бувають діла пенсійні! Добре, що чоловік майже весь вік у міліції працював, добрячу фізичну й стройову підготовку пройшов. А непідготовлена людина хіба витримала б таку муштру? І все це через те, що у чиновника так уже очі влаштовані: до нього людина жива заходить, а він тільки «входящу бумажку» бачить. І більше нічого. С 1 Тут до речі буде розказати про недавній випадок із практики Перця. У шахтарському селищі Жовтневому (Ново-Волинський район, Волинської області) позаминулої зими вселилися шахтарі у нові, хороші, світлі будинки. Дали тим будинкам, як це здавна ведеться, номери Тому, що на вулиці Миру, номер п’ятий, тому, що на Театральній, перший. Номери дали, а тепло забули дати, щось наплутали з…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"