Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1959 №05 Сторінка 5

Журнал Перець 1959 №05 Сторінка 5. ' у сі, Я» М жжо -. Ді’ Лк,л йй -Ї--Д:- *3 Яг іаКк'1.',1-. .: .! ' ,:’-у’.' .;. ’, . ««НЕ* ?: г г.уг.уг» «Вві -1 етж 1ІМ «вій шшійош ; У:л *Ші,; Лисиця Мал ЗЕЛІНСЬКОГО навіщо я мертвою прикинулася? Забула, що цією дорогою живої риби давно не возять! Класичний тип поганого сусіда вимирає. Тепер тільки дилетанти затівають на кухні скандали місцевого значення з наступною засипкою солі в сусідський компот. Виявляється, що псувати нерви й отруювати життя сусідам можна значно активніше і дійовіше, якщо надати скандалові громадського звучання. Скажімо, не можете ви поділити з сусідом тридцять сім копійок, тих, що разом з карбованцями на електролічильникові набігли. Карбованці поділили сяк-так, а тридцять сім копійок, хоч плач, не хочуть ділитися. Що ж робити? Малодосвідчений скандаліст обмежиться в такому випадку ординарною сваркою, пригадає вам, що ваша бабуся теж була нечесною і в сьоме коліно ваших Чого ще вимагати убогою фантазією і Інша річ, коли за на з вищою освітою і солідним стажем скандалів. От хоча б інженер Белько Олександр Іванович, той самий, що проживає в м. Києві по вулиці Леніна, будинок 36, квартира 4. Сусід громадянки Кисіль-Соколової. Не викидаючи з свого арсеналу такі перевірені часом і досвідом засоби, як сварки і бійки, Олександр Іванович пішов далі в справі надання дріб’язковим суперечкам громадського характеру. У вільний час він нічого не має проти того, щоб власноручно трохи посмикати сусідці нерви, але провідну роль в цій справі, на думку Белька, повинні взяти на себе громадські організації та редакції газет. Ніяк Олександр Іванович не може поділити з Кисіль-Соколовою оплату рахунків за користування електроенергією. Таке лихо! Має людина вищу технічну освіту, диплом інженера, вищу математику вивчала, а поділити кілька карбованців з копійками ніяк не може. Інший на місці Олександра Івановича взяв би підручника з арифметики для другого класу і засів би тихенько за підрахунки. Можна також палички використати, ті, що ними в першому класі фінансові операції проводять. Можна... Та мало як можна вийти з такого скрутного становища! кращому випадку облає родичів з тещиного боку, від обмеженої людини з недостатньою освітою? цю справу береться люди- КОПІЙКУ Але такі прості виходи Белька не влашто- вують. Чому б не доручити свої розрахунки громадським і державним установам? Варто тільки понаписувати відповідні заяви і депутати місцевих Рад, Сталінський райвиконком, райжитлоуправління, «Київенерго», органи прокуратури, міліція, працівники суду, кореспонденти місцевих і центральних газет почнуть розбиратися, хто кому винен: Белько Кисіль-Соколовій, чи навпаки Встановлено, що пошуки Белькової «істини» обійшлись державі в 10000 карбованців! Оце розмах, оце мас- штаби! Це вам, товариші шановні, не ординарний скандал на кухні, це вам не сіль у сусідському компоті! Певне й численні комісії не змогли зробити точних розрахунків, бо Олександр Іванович, переляканий майбутніми збитками в десятки копійок, вирішив, нарешті, придбати власний електролічильник. Придбав і мудро розсудив: а чому б з сусідки... не стягнути вартість того електролічильника? Невже платити з власної кишені? А суд нащо? Так з’явилася в народному суді 2 дільниці Сталінського району м. Києва нова заява, в якій Белько вимагає стягнути з Кисіль-Соколової 235 карбованців за лічильник, та ще й 26 карбованців ЗО копійок якоїсь неіснуючої пені. Бачите, яка чесність, яка точність! Не 32 копійки, не 35, а саме ЗО. 1…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"