Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1960 №11 Сторінка 5

Журнал Перець 1960 №11 Сторінка 5. ІНТЕРВ’Ю ПЕРЦЯ Оце інтерв’ю має один дуже серйозний недолік. Прочитають його десь у попівському відділі кадрів і можуть заходів вжити. Батюшечок, які втратили моральне обличчя, з парафій потурять, а на їхні місця «кращих» пришлють. Вийде так, ніби Перець за чистоту попівських рядів дбає. Нічого подібного! Перець вважає не сумісними такі поняття, як мораль і попівське ремесло, а інтерв’ю своє наводить для того, щоб І віруючі і невіруючі побачили, як батюшечки виконують святі заповіді: «Не оскверни храму божого» та «Люби ближнього свого». Зустріч Перця з святим отцем Федором Жер-новим відбулась в селі Великі Кошарища, Корос-тишівського району на Житомирщині. Бесіда точилася приблизно в такому плані: вас, отче, причина приклю-ечистий завівся наче? ЦІР. Нечиста... ила? тишівського району на Житомирщині. ПЕРЕЦЬ. Яка це чилася в церкві? ОТЕЦЬ ----- ПЕРЕЦЬ ОТЕЦЬ ФЕДІР. Свиня... ПЕРЕЦЬ. У самісінькій церкві? перець. Як же ж вона туди забігла? ОТЕЦЬ ФЕДІР. Та через царські врата. ховки злякалася... ПЕРЕЦЬ, А ви докладніше, докладніше, нашим читачам буде цікаво... ОТЕЦЬ ФЕДІР. Ну, значить, приїхав у село агент по страхуванню... А свиня моя страх як не хотіла страхуватися. Мусив я її в церкві на той час переховати. ПЕРЕЦЬ. Осквернили, значить, храм? ОТЕЦЬ ФЕДІР. А я н потім заколов. Не Виручай хоч ти, братику, бо гусінь усі садки поїсть. ОТЕЦЬ ФЕДІР. оскверняй, суча дочко, храму. Божа кара впала на неї. ПЕРЕЦЬ. А на вас? ОТЕЦЬ ФЕДІР. А на мене ні. Я застрахований. Заспокоєний тим фактом, що богові ніколи було покарати отця Федора, Перець зустрівся з отцем Василем Слотиляком у селі Залісся, Мельнице-Подільського району на Тернопільщині. ПЕРЕЦЬ. Що це у вас таке, отче Василю? По-вісточка? ОТЕЦЬ ВАСИЛЬ. Та повісточка, хай їй грець! До суду... ПЕРЕЦЬ. Мабуть, до божого? ОТЕЦЬ ВАСИЛЬ. Е, коли б то так! Я прошу, викрутився. А то до народного. Во ім’я отця з сина аліменти стягнути хочуть. ХОВАЙСЯ, РИБКО! ПЕРЕЦЬ. Во ім’я чийого отця? ОТЕЦЬ ВАСИЛЬ. Мого ж таки, прошу. Батька, значить. Каже, що на шматок хліба навіть не даю йому. А навіщо йому, посудіть самі, той хліб, коли він його не має чим їсти? Зуби на Недарма сказано: пусти дідька в хату, то він і на піч залізе. Так воно й вийшло. Гурного Петра Олександровича призначили громадським інспектором облрибінспекції по місту Первомайську. Ох, і взявся ж він до роботи! Вдень і вночі чатує на річках Південний Буг та Синюха, які омивають місто. І вже не прогавить Гурний найхитрішого браконьєра впіймає і відбере в нього снасть. А вночі…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"