Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1961 №22 Сторінка 3

(Казки)
Перець 1961 №22 Сторінка 3 - Казки. (КАЗОЧКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ) СЕРЕД ЯЛОВИХ Мал. К. ЗАРУБИ Не за горами, не за морями, а поряд з нами живе собі верткий чоловічок. У місті мас він простору квартиру, набиту коштовностями, наче ювелірний магазин. А за містом на 4 кімнати дачу та ще й «Волгу» на додачу. Одним словом, живе той чоловічок на широку ногу, хоч він І не академік, І не поет, І не мореплавець, І не тесля. Слухай, спитав у нього знайомий. Як це ти можеш так жити, одержуючи 45 карбованців на місяць? А що ти думаєш, відповів верткий чоловічок, таки важко... Довго сушили собі голови люди, довго гадали, звідки ж беруться у чоловічка гроші на розкішне життя, та тан нічого I не придумали. Напевно, вирішили вони, чоловічок знайшов десь нерозмінного карбованця: скільки не витратить, скільки чого собі не нану-пує, а нерозмінний карбованець тут у кишені. А як же величати того чоловічка? поцікавилися декотрі старожили м,)ста Ровно, почувши цю казочку. Чи, часом, не Цуна-нов? Не Олексій Миколайович? А що це за один такий? Він теж не академік, не поет, не мореплавець І не тесля. Він завскладом Ровенського місьнхар-чокомбінату. і теж одержує 45 карбованців на місяць. Правда, у нього не «Волга», а легковий автомобіль іноземної марки. І дачі теж нема. Зате він он яний дім собі збудував! У грубі тисячі йому, вскочив!.. А де ж він оті тисячі взяв? Самі цікавимось!.. А, може, він І є той власник чарівного, нерозмінного карбованця? Стали люди допитуватися у касира, який видає зарплату працівникам міськхарчокомбінату. Ні, відповів касир, нерозмінних карбованців я завскладом Цуканову не видавав. Значить, це не Цуканов, вирішили в Ровно. Тоді це, може, Микола Федорович Вишне-вецький. У нього теж машина, великий будинок, половину якого він здає в оренду. І він теж не академік... А хто? За освітою вчитель. А ва посадою комірник на Ровенсько-му овочосушарному заводі. То, може, в такого високоосвіченого комірника І зарплата висока? Не дуже. 67 карбованців на місяць. Касир овочосушарного заводу теж авторитетно заявляє, що всі оті 67 карбованців нічим не відрізняються від інших грошових купюр Державного банку: щось купиш за такі гроші то вже вважай, що їх у тебе немає... А ян же можна тан широко розгулятися на 67 карбованців? Комірник з педагогічною освітою Микола Федорович Вишне-вецький відповів на запитання запитанням: А чим, скажіть, я гірший за Шабовича? У нього, якщо по правді, то машина навіть дорожча за мою, а він же зовсім ніде не працює... Останнє потребує уточнення. Не працює це вже застаріле поняття в біографії Анатолія Андрійовича Шабовича. Не працював він, дійсно, донедавна. А недавно, коли появився Закон про боротьбу з паразитичними елементами, він, молодий, здоровий, повний сил І бажання погуляти, моментально влаштувався на посаду комірника. Д-ди-вак... сміється тепер з свого дружка Володимир Іванович Орєхов. Що той закон... Закон не для нас писано! У Орєхова теж своя «Побєда», а от за я ні гроші він її купив, убийте, ніхто сказати не може. Я колись працював, пояснює Орєхов, і з ножної получки відкладав дешицю от І машина! А скільки ви одержували, коли відкладали? питають у нього. Чотириста двадцять карбованців на місяць. Новими грішми це було б 42 карбованці. Оце вже напевно були нерозмінні карбованці! Бо вже скільки не байдикує В. Орєхов, а гроші у нього не переводяться. І немалі гроші! На все вистачає: І на гульбища в ресторанах, І на катання дівчат, І навіть на ваговиті передачі батькові колишньому заго-тувачеві, якого недавно посадили за нечисті діла. Чи не від нього, часом, дісталися у спадщину синові оті нерозмінні карбованці? У Ровно чомусь не вірять таким…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"