Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1964 №22 Сторінка 2

Журнал Перець 1964 №22 Сторінка 2. Мал. К. ЗАРУБИ регеє иа. Так ти, Маланко, у нас під носом самогон гнала, а ми нічого не знали! регес на. РАВДА ж, симпатичні мужчини? Отой, що з гусарськими вусами, завідуючий Житомирським міськ-комунгоспом Олександр Савич Смо-лянюк, а той, що без вусів, то начальник Житомирського міськрем-будуправління Анатолій Дмитрович Стражев. І можете собі уявити, бодай на хвилину, що у такого козарлюги, як Олександр Савич, і в такого «доброго молодца», як Анатолій Дмитрович, слова легкі, наче пух? Важко уявити, але уявити доведеться. Летять слова їхні, наче пушинки, за вітром і не можуть ніде зачепитися. Почали вони летіти ще за теплим, літнім вітром, погожої днини. Саме тоді, як мешканці будинку № 26 по вул. Щорса у Житомирі поскаржились спочатку їм, а потім Перцеві. Скарга була проста і законна: будинок потребує ремонту. І хоч (як стало відомо пізніше) ремонт не запланували заздалегідь, він таки був необхідний, бо й підлоги прогнили в квартирах, і опалення плакало іржавими сльозами. Що потрібно для того, щоб все стало навпаки? Щоб підлога стала як підлога, стіни як стіни і опалення як опалення? Не дуже ПОМИЛУЙТЕСЬ НИМИ вже так щоб і багато: кілька кубометрів дощок і сумлінне ставлення до своїх обов’язків. На великий-превеликий жаль, ні Олександр Савич, ні Анатолій Дмитрович так і не спромоглися знайти ні першого, ні другого.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"