Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1964 №10 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1964 / № 10 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1964 №10 Сторінка 2. НА ЛАНАХ ЗАНЕДБАЙЛІВСЬКОЇ АРТІЛІ регес иа. Ха-ха! Оце гак кукурудза! Ха, теж мені буряк обізвався! регес иа. ТОРІК за завданням редакції я побував в одному колгоспі. Головує там депутат Верховної Ради, колишній учитель Петро Петрович Нестеренко. Прийняв він мене щиро, по-дружньому. Удень я оглянув господарство, поговорив з досить симпатичними людьми молодими й літніми. А увечері, як і домовились, пішов до голови в контору. Ну. яке враження? запитав. Хороші люди у вас, кажу, культурні. роботящі. Не правильно, каже Петро Петрович. Люди в нас чудові. Є з ким працювати, є з ким підносити господарство. А помовчавши, погладив свої шевченківські вуса і з якоюсь тонкою хитринкою запитав: Вам, очевидно, треба зведення приготувати, інформацію?.. Вгадав? Ні, кажу не вгадали. Мене цікавлять люди, їхні думи, прагнення. Нестеренко задивився в темний квадрат вікна, за яким шумів рівний весняний дощ, примружив свої світло-карі очі і до мене: Це приємно, що вас у першу чергу цікавлять люди, а не цифри. Бо все залежить від людей, усе буквально! Сказати про них тепле слово, а тим більше в пресі це велика справа. Бо доросла людина, як і дитина, любить ласкаве слово, а не грубий окрик. Так я, наприклад, переконався, працюючи багато років учителем і пропагандистом. До речі, це стосується не тільки рядових людей, а й керівників. Як ви на це, як журналіст?... Та не встиг я відповісти, як лунко відчинилися двері і зайшов ще молодий, але дуже зарослий цупкою щетиною чолов’яга в мокрому плащі і з туго набитим портфелем. Здрасті, привітався з ходу і скинув мокрого плаща. В кишені його пом’ятого сірого піджака виблискував цілий патронташ авторучок і олівців. Він глянув на Петра Петровича, який сидів біля телефону, і авторитетно промовив: Діду, я уповноважений із області Макар Макарович Пеньок. Негайно покличте голколгоспу! ЯИЦЕРИБОРАКОПРОДУКЦІЯ Кого, кого покликати? перепитав Нестеренко. -- Ну, голову колгоспу, коли не розумієте, випалив скоромовкою і почав витягати з порт фе ля якісь рулони паперу. А навіщо він вам? запитав голова. Не ваша, діду, справа. Сказано покликати, значить, виконуйте1 буркнув Пеньок, не відриваючись від паперів. Петро Петрович глянув на мене добрими лагідними очима, посміхнувся, знизав плечима і каже: Коли так, то я голова артілі Нестеренко... Ви?! -- здивувався уповноважений. Тут же недавно головував молодий Нестеренко... А тепер його однофамілець, тільки набагато старший, мовив голова, посміхаючись. От діла, протяг Пеньок. А я весь час мотаюсь у роз’їздах, газет не читаю, радіо не слухаю і трохи... відстав від бурхливих темпів життя... Що ж, і таке буває, мовив Нестеренко. Сідайте, товаришу уповноважений, та розкажіть, з чим хорошим завітали до нас. О, ні, розсідатися ніколи, мовив той заклопотано. Багато справ і всі термінові. У мене ж не один колгосп і всі їх треба своєчасно обслужити. І розгорнув перед Петром Петровичем великий рулон паперу. Товаришу голартілі, дивіться сюди і запам’ятовуйте, що й до чого. На ранок приготуйте мені інформацію про стан ліквідації яловості ВРХ-а, з першого по двадцяте травня... Ось за цією формою. І почав швидко читати: «Сколько име-ется неоплодотворенньїх коров свьіше двух ме-сяцев после растела, в том числе яловьіх со второго года...Сколько имеется телок осеменен-ного возраста... Сколько осемененньїх телок ректально игследовано, сколько из них оказа- лось неоплодотворенньїх и почему?...». Ну, і т. д. Одне слово, тут усе ясно сказано... Тільки акуратно заповніть усі сорок вісім граф із п ри мітками... Петро Петрович уважно вислухав і серйозно запитує: Скажіть, а ім’я і рік народження корів, телиць, бугаїв... теж зазначати? Пеньок хвильку подумав і мовив: Для повноти інформації варто було б... Але зробите це на окремому аркуші, як додаток до інформації... Тепер, товаришу голартілі, дивіться сюди... і розгорнув другий рулон паперу. А це інформація про здачу державі м ’ я с о п р о д у к ц і ї, м о л п р о д у к ц і ї, я й ц е п р о д у к. ц і ї, шерстепродукції та іншої сегепродукції... Всього п'ятдесят чотири графи... Голова глянув на мене, похитав сивою головою і каже: У вас, товаришу Пеньок, як я бачу, більше граф, ніж у нашій артілі молпродукції і яй-цепродукції... Товаришу гол колгоспу, серйозно зауважив уповноважений, не будемо прирікатися. З мене вимагають і я вимагаю! і розгорнув третій рулон. А це інформація про водоплавну рибу і птицю... Скільки маєте водоплавних гусей і качок, в тому числі гусаків і качурів... Скільки квадратних кілометрів маєте водного дзеркала... Скільки штук запушено мальків... Скільки виловлено коропа, в тому числі карася, окуня, щуки, краснопера, лина, рака та іншої рибопродукції... Всього п’ятдесят вісім граф... і пильно глянув на Нестеренка. Все зрозуміло?.. Все, все, каже голова. 3 водним дзеркалом і риборакопродукіпєю багато легше, бо в нас нічого цього тим часом нема, тільки плануємо. Інакше треба було б застосовувати електронну машину, щоб підрахувати... Усе? ЗА БІЛИМ парканом: В степу край села височіє над ланом Будинок, обнесений білим парканом. Прибито табличку до синіх воріт: «Стороннім сюди заборонено вхід!» А що тут? питаю у дядька Миколи. Наука! моргає він. Дослідне поле: Врожай у торбинках здають в інститут! Давненько ці вчені вмостилися тут. Та ось же!!! Упала піжама з вірьовки І зовсім прикрила ділянку морковки, Що... «дасть сто центнерів», рожева, як жар! (Якщо перемножити все на гектар!). А це що за грядка? І чом на ній пусто? Та тут у нас, кажуть, вивчалась капуста, А заєць крізь дірку в паркані проліз І за ніч, проклятий, усю її згриз!.. Звели оцей дім для творців урожаю Коли я ще парубком був, пам’ятаю! Уже на руках в мене скаче онук, А й досі не бачим плодів їх наук... А що як зайти? То ж бо дуже цікаво. Тим більш журналістові: має ж він право! Та поки до хвіртки, зачувши мій стук, Прийшли хазяї, кандидати наук Співа соловей... Пахнуть квіти в городі. Курорт тобі справжній,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"