Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1964 №02 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1964 / № 02 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1964 №02 Сторінка 2. Мат А АРУТІОІІЯНЦА Вибачте, але вам до пенсії ще років зо три... Нічого, я зачекаю! С(1 пі 11 ріІЧ НІ .чінінін Ю р 11 хто кого? Ти знов кудись збираєшся, Марино? Питає чоловік свою дружину. В універмаї навідатися хочу. Дивись, якраз на кофточки наскочу. Так ти ж купила дві на тому тижні... Дивак який! Кому завадять лишні? Тепер у моді кофти волохаті... Он Дусі вчора чоловік приніс. Не стерплю я. щоб модниці пихатій І цього разу не наставить ніс. Та й людям не наважусь глянуть в очі, Коли мене хтось в модах обжене.. ..Марина мчить десяту кофту брати, А чоловік сіда штани латати. Іван ФОСТІЙ. НЕ ТЛ КАР’ЄРА Йому весь вік звання почесне сниться, Та. по пивних тиняючись, він встиг Здобуть звання відомого п'яниці, А у митцях лишився молодих. Валентин ЧУДНИЙ. ВЕДМЕЖА ПОСЛУГА Писала скарги більше року Птиця: Безчинствує завфермою Лисиця. Ведмідь вжив заходів він розчерком пера Звільнив Лисицю й призначив .. Тхора. Григорій ДМИТРЕНКО. Демидін Кін і:о Свитопіннеького району ЛИХО ДАВНЄ Й СЬОГОЧАСНЕ... (РЕЙД ПЕРЦЯ) Олександр ПІДСУХА АГРЕГАТ ПРАЦЮЄ ВХОЛОСТУ Колись, бувало, вийде мисливець по першій пороші в поле і очі в нього розбігаються од свіжих слідів дичини: оце слід зайця, це лисіші. а це Тр-рах! Упав Ударився об щось гостре, під снігом непомітне, і теж безпомилково визначив: А це слід безгосподарника! Це він на кимось забуту в полі борону наткну вся І не таке бувало Бувало, не ліпне борони й плуги, а й трактори комбайнами па полі зимувати залишалися Тепер не те У цьому ми наочно переко палися, об’їііивіпи землі не одного колгоспу на Черкащині Наче хтось пройшовся цими землями з величезним магнітом в руці Ані трибочка, ані гвіздочка ні і снігом не залишилося! Тепер. авторитетно запевнив нас т. Гу-лий голова колгоспу ім. 8 березня. Корсунь-Шевченківського району. з інвентарем і механізмами нас повний порядок! Порядок, як ми невдовзі переконалися, більш ніж ідеальний: на колгоспний двір старанно звозяться не тільки машини, але іі грязюка, якою вони протягом робочого сезону обросли От стоїть трактор «ДТ-16». Стоїть не зма іцеїііпі, але щедро обліплений мерзлим чорнозе мом На своїх, на чотирьох стоїть, а він би. їй-боі . значно краще почував би себе, якби його на колодки поставили Голова колгоспу цілком і повністю згоден з нами Я ж казав' спалахує він. Я ж говорив тому бісовому механіку Колієїікові Голова, виявляється, не одному механікові казав Він і комбайнерові Котляру нагадував, що треба зняти з комбайна «С-4 М» молотильний агрегат Та що того-' Він сказав його вислухали. А розпорядження не викона ні А голова не Пере вірив. Вхолосту, виходить, спрацював молотильний агрегат .. Молот ильно гонор іільііи й НА ДЗЕРКАЛО НАРІКАТИ НІЧОГО іо з технікою діло має. тон знає, скільки п ній шліфованих деталей. Такі трапляються і іалі. що в них і самого себе побачити можна (її. приміром, тракторний плуг. Не така пі- вже й складна штука, але й вона (у добрих руках!) часом виблискує, мов дзеркало І .і якби го іона колгоспу ім Кар іа Марю а. мі.тііііиіцького району, т Соломко надумав і.тну ні х таке дзеркало на своєму колгоспному по івір’ї. то навряд чи впізнав би себе. На іп.оіо пінилося б подзьобане віспою рябе об-іпччя А.її голову колгоспу це не страшить Він кібрс піає. що рябим стан не він. це порябілп ні.і іржі тракторні плуги. їх ще восени привез-чі і но ш. не обчистили, не змастили, та так і поставили на сідало горобцям І оробці задоволені І голова колгоспу не печалиться. Нічого каже він Всі нові підуть плуги у ріллю і знову відшліфуються! Дещо з свого практичного досві ду по лої ляду за сільськогосподарськими машинами голова колгоспу їм. Карла Марю а і Соломко пере тая і своїм су сі іам колгоспові «Червона зір кат Тут комбайни всю осінь мокли під дощем А на зиму дружно вбралися в червоні свити з чистої іржі І це МІЖ ІНШИМ, у них не єдине вбрання Це верхній одяг. А під сподом у них сорочки з полови і пилюки, у які машини вбралися ще в жнива А от у кормороздатчика та пересувної кормодробарки в колгоспі ім Ватутіпа. Шпо.іяи ського району, вже н такого одягу немає. Валялися дві дорогі машини півроку перед вікнами контори правління колгоспу и пере творилися на дві купи цілком при латного для здачі в утиль іржавого заліза. Як же це могло статися? допитувалися ми і в колгоспі, і в обласному управлінні виробництва та заготівель сільськогосподарських продуктів Забули в колгоспі про охоронх! відповіли нам в обласному управлінні - А взагалі у нас це поодинокі випадки. І тут же назвали нам колгоспи, де техніку бережуть по-справжньому, де її, можна сказати. охороняють, як зіницю ока ПРИТЧА ПРО ОХОРОННИКА їдемо туди, де охорона на висоті Хтось із нас згадав притчу про ідеального охоронника Доручили одному чоловікові склад охороняти Дали йому рушницю в руки й сказа ли: «Стій і ні на крок нікого не підпускай!» Стоїть чоловік Вартує. Проходять люди, бачать. із складу дим валить, показують сторожеві. А той рушницею махає: «Проходь, про ходь!» Вже з вікон вогонь виривається, вже пожежники примчали, а сторож с воєї «Не підходь, стріляти буду!» Так і згорів скла і І де б ми вже опісля не були, куди б не ЇЗДИЛИ. нас- увесь час переслідувала притча про сторожа А були ми і в колгоспах ім Гришка та ім Хмельницького, Звенигородського району, «Вір ний шлях», Драбівського району, ім Куйбише-ва, Маяк» та «Прогрес». Уманського району. Були скрізь, де рекомендували нам…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"