Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 1966 №11 Сторінка 2

Журнал Перець 1966 №11 Сторінка 2. Хто бачив золотого коропа? Не бачили? А я бачив. Не вірите? Скажете, що заливаю? Ні, не «заливаю». І поклянусь, і забожусь, і документально доведу, коли вже хочете. Істина це. Є такий короп. Золотий. Водиться і плодиться той короп не за тридев’ять земель, не за горами й не за морями, а у нас-таки, на Київщині, у ставках рибгоспів. Рибгосп це така організація, що спеціально розведенням та виловом риби займається. Ви її ніколи не сплутаєте з будь-якою іншою організацією, бо тільки-но переступите поріг контори, неодмінно побачите на стіні кольоровий плакат: «Більше ставкової риби населенню!» І ще побачите стінну газету «Рибовод» та карту району з ставками. На плакаті, як правило, намальовано коропа з підсвинка завбільшки. Словом, рибгосп це управління рибним царством. Я в Таращі. У тому пречудовому районі, який здавна славився пшеницею, возами і коропами. Тільки зараз не про пшеницю й не про вози, а про коропи. Про оті отакенні коропи, що були колись дивиною і окрасою Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Були. А тепер? Ловиться? запитую в рибгоспі, показуючи на отого коропа-підсвинка, шо аж виблискує лускою на плакаті. Прокіп Федорович Поліщук, директор рибгоспу, перехоплює мій погляд, голосно зітхає і не дуже весело відповідає: Ловиться! Не так, щоб дуже, але все ж... «Не так, щоб дуже, але все ж» означає 683 центнери риби за весь минулий рік. На мові відомчій це трішки більше половини планового завдання. На мові таращанських риба-лок-знавців це на багато менше тієї кількості, яку можна б мати з усіх рибгоспівських ставків. Коротше, це мізерія! А знаєте, хто в цьому винен? Сам короп. Так, так, він, гемонський! Подумати тільки, риба, яку таращанці з діда-прадіда брали майже голими руками, і брали її стільки, що дівати було нікуди, раптом запаніла, стала вимагати до себе уваги і особливого підходу. «Подавай мені культурний ставок!» волає безмовний короп. А що ти йому даси, тому запанілому коропові? За настійною вимогою Київського облриб-комбінату, Таращанському рибгоспу передано 18 колгоспних ставків. 522 гектари дзеркала водного! А до пуття доведено лише 80 гектарів. У путньому ставку короп не бунтує. На знак вдячності за турботу, він масовим порядком пре в сіті. У Таращанському русловому ставку, наприклад, короп жирує, гуляє і навіть про план рибгоспу дбає. З 60 гектарів тут легенько виловили сорок чотири з половиною тонни риби. А от у Косяківському ставу короп бунтує. Здорово каламутить воду і осідає в тій воді, на очі рибалкам не показуючись. Навіть начальству. 50 тисяч зарибка пустили в ставок, у план записали і доброго виходу ждали. А він же, нахаба невдячна, не вийшов. Повернувся хвостом, занурився в намул та й поминай, як звали. Ледве на 70-ти гектарах 1 тонну 54 кілограми нашкребли. А…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"