Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1966 №18 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1966 / № 18 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1966 №18 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. КУДИ б його сьогодні піти? запитав я дружину. Давай підемо в клуб. Там сьогодні когось судитимуть, а потім будуть танці. Я погодився. Людей у клубі - повнісінько. Незважаючи на передсудову атмосферу, присутні були в чудовому настрої. У куточку навіть хтось виспівував, «ча-ча-ча»... Встати, суд іде! пролунало нарешті. Всі встали. Оркестр зовсім невпопад заграв марш. Члени товариського суду, ніяковіючи від загальної уваги, зайняли місця за столом. Товариші! відкрив судове засідання голова. Сьогодні ми розглянемо справу Микитюка. Він прогуляв п’ять робочих днів. Ми-китюк присутній? Так! відповіли за підсудного його приятелі. Нехай він займе місце на сцені! пролунало з залу. Щоб його всі бачили! Микитюк ішов на сцену з виглядом Ісуса, що йде на Голгофу. Цього разу оркестр, знову не розібравшись, заграв туш. Молодий хлопчина! прошепотіла жінка, що сиділа попереду. І симпатичний, погодилась її сусідка. Голова товариського суду зачитав наказ директора: «За систематичне пияцтво та прогули Ми-китюку оголосити догану, утримати зарплату за дні прогулів і передати справу до товариського суду». Запитання будуть? поцікавився голова. Будуть! підвівся громадський захисник. Хто може підтвердити, що Микитюк п’є? Як хто?.. Сам факт прогулу... Це не доказ!.. А може, він хворів? Хворим бюлетені видають! Бюлетень, бюлетень... Вам аби папірець. А живої людини не бачите. Треба, щоб хтось підтвердив факти алкоголізму з боку товариша Микитюка! Що ж, можна підтвердити, сказав голова товариського суду. Надамо слово Ку харенку, він поруч працює. Давайте, Прокопе Івановичу, все, як було, розкажіть! А що я маю розказувати? мнеться Кухаренко. Я собі працюю, до Микитюка не принюхувався. Хай з цією справою начальство розбирається. Втручається громадський обвинувач: Ну, добре, якщо Кухаренко відмовляється, то Гузіяко напевне скаже. Він теж п’є. Я декілька разів бачив його з Микитю-ком біля пивної. Правда, Гузіяко прогулів не має. Значить, вміє людина себе тримати. А що ж, і скажу! підводиться Гузіяко і нетвердою ходою наближається до трибуни. Присутнім здається, що зараз відбудеться фатальна сцена з відомої трагедії, де Брут знищує Цезаря. Так, він п’є! вказує пальцем Гузіяко в сторону судді. Але чому?.. Без причини хата не згорить. Чотири дні людина пила, бо умови: п’ятий поверх, одна кімнатка, комунальна кухня, сусіди... Хіба не зап’єш' Мал. А. АРУТЮНЯНЦА Яблуку впасти ніде. І Що ви пропонуєте? не витримує суддя. Нехай Микитюка поставлять першим у списку на квартиру у новому домі! Але першим записано мене! зірвався з місця чоловік, що сидів поруч з нами. Не про тебе мова! Почекаєш! Тут людину треба рятувати. У тебе, бач, яка пика, а Микитюк людина хвора. Печінка удвоє збільшена. То нехай лікується! Я теж такої думки! Тому пропоную, щоб місцевком надав йому путівку у Трускавець. Але її призначили мені! підхопилась літня жінка. Гузіяко хотів ще щось сказати, та на трибуну вийшла гарненька дівчина. Юро! звертається вона просто до Микитюка. Невже отой зелений змій такий міцний? Ну то що? Можна переграти це діло... Людина гине. А нам пропадати? Та замовчіть ви! засичали на жінку дружки Микитюка. Тут громадське, можна сказати, державне, а вони про себе. Що за люди!.. Мінний, гад! бубонить Микитюк. Сорок градусів... Я не про градуси. Я про силу волі! Хіба ти гірший за інших? Ось ми, дівчата, вирішили: не дамо тобі загинути! Беремо шефство над тобою. Кожного вечора будемо навідуватися до тебе, перевіряти, що ти дома робиш! Дружки аплодують. А ми, студенти-заочники, теж вирішили стати людині на допомогу! слідом за дівчиною виступає технік Кранц. Будемо готувати його до вступу в інститут. Особисто я обіцяю все влаштувати. Нехай тільки начальство йому позитивну характеристику дасть! За техніком слово бере бухгалтер Сусліна. І не соромно вам? ганьбить вона членів суду. Навіщо оцей допит, оце слідство?.. Накази, догани, гроші вивертати... Боже, кому це потрібно? Що він когось убив чи обікрав? Ну, випив, на роботу не вийшов. А хто від цього постраждав? Завод не зупинився, план виконали. Хіба тільки сам Микитюк постраждав. Так людину треба добивати? Голова суду розгубився. Але ж боротьба з алкоголізмом. У газетах пишуть... Там багато про що пишуть!.. Пишуть і про виховання людини, про довір’я. Злочинців перевиховують, а Микитюк не злочинець, а просто нещасна людина. Треба оточити його увагою, піклуванням! Оркестр знову грянув туш. Суд іде на нараду. Вирок зустрічають ріденькими оплесками. Суд просить поставити Микитюка першим у списку на квартиру, надати путівку в Трускавець... Щоб ти мені зараз же напився! дає мені дружина три карбованці. Бач, яке щастя людині привалило. Тепер нехай за тебе візьмуться! Вячеслав ВАСИЛЕВСЬКИЙ. «ЛЮБОВ ПІД М’ЯЗАМИ» цтям 16 років читати заборонено) Що таке любов, знає кожен представник обох статей віком від 16 до 116 років включно. Тисячі поетів аргументовано довели, що любов має своє постійне місцеперебування серце. Були, правда, окремі вискочки, які намагалися довести, що любов сидить у печінках. Але їхня теорія не витримує серйозної критики. Нещодавно з’явилася нова теорія. Висунули її харківські кінофікатори, а безліччю конкретних прикладів підтвердили всі, хто тільки має відношення до реклам, оголошень та вивісок у м. Харкові. Рекламний щит на вул. Сумській сповістив, що в кінотеатрі «2-му Комсомольському» демонструється «Любов під вязами», а в кінотеатрі «Україна» «Любов під м’язами». Я довго напружував свої розумові «м’язи», але ніяк не міг второпати, у якій саме частині тіла ця любов? Тоді кинувся за поясненням до рекламного щита, що на Московському проспекті. Там був тільки «Тайковий десант» і «Ордени для вундеркінда». Не знаю, чи отримав вундеркінд з кінофікації якусь нагороду за перейменування «тайги» на «тайку», але мене мучило одне: де ж все-таки любов? Одна реклама мені підказала,…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"