Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1966 №13 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1966 / № 13 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1966 №13 Сторінка 3. (РЕПОРТАЖ) Я чув про успіхи дніпропетровських овочівників, я знав, що в радгоспах Дніпропетровщини вирощують рекордні врожаї городини. І все ж не втримався від подиву. Ділянка рясніла огірками такої казкової величини, що кортіло помацати їх: чи справжні вони! І ще з’являлось непоборне бажання негайно ж схрумкати такий огірочок навіть без солі. Але я вчасно втримався від такого нескромного пориву. Уявляєте, що було б, якби всі гості радгоспу «Нижньодніпровський» (а сюди їдуть з усіх усюд по досвід) почали хрумкати огірки? Готуєтесь до виставки передового досвіду? запитав я директора радгоспу т. Сер-гієнка. Що ви, посміхнувся він, все це завтра ж їстимуть дніпропетровці. мною точився неквапливий діалог. Вона: Шніцель січений, біфштекс натуральний, курчата «табака»? Я: Салат з огірків! В о н а. Мозки битки по-селянськи, котлета по-дніпропетровськи? Я: Салат з огірків! Вона: Огірків немає! Я: А салат з свіжої капусти? Вона: 3 капусти можна, але з морської! Я: Тоді хоча б цибулі... Офіціантка дивилася на мене так, ніби я замовляв суп з черепахи або, принаймні, трепанги під майонезом... Я хотів свіжих огірків і подався до магазину «Овочі-фрукти». Що то значить екзотика, сказав я продавцеві, киваючи на зморщені жовтяки. Мабуть, аж з тропіків привезли? З яких там тропіків! махнув рукою продавець. Огірки це з Нижньодніпровського радгоспу... Дивну метаморфозу з огірком взявся прокоментувати директор Дніпропетровського тресту овочево-молочних радгоспів т. Кобрин-ський. Знаєте, як у тій старій бувальщині: пекла баба свіжий хліб, а діти все їли черствий. Бо баба казала: як же я їм свіжого дам, ще ж старий не доїли... Так і з городиною. Є наказ Міністерства торгівлі УРСР, що забороняє списувати зіпсовані овочі. Хоч лусни, а все продай. Ось і продають у магазинах такі жовтяки. А свіжі в цей час в’януть... ...У радгоспі «Маївка» готували городянам сюрприз. Поспіли перші овочі, і збирали їх обережно, щоб не зіпсувати. «От радощів буде, уявляли, як зустрінуть дніпропетровці перший щавель, першу цибулю». Грузовик буксував у весняних калюжах. Його підштовхували плечима, його тягли трактором. Нарешті о дев’ятій ранку він зупинився біля бази Амур-Нижньодніпровського райхарчоторгу. Овочі? Так рано? здивувались тут. І відіслали машину до магазину. Що ви, так багато? злякалися в магазині і переадресували грузовик на... базу. На базі дали адресу іншого магазину. А там назвали адресу... бази... Пізно ввечері у чергового облвиконкому задзвонив телефон. Здрастуйте, це вас турбує водій з радгоспу…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"