Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1969 №22 Сторінка 5

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1969 / № 22 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1969 №22 Сторінка 5. Мал В. ЗЕЛІНСЬКОГО ЛІТОПИСЕЦЬ Розумієте, ніколи з ним такого не траплялося, а сьогодні прокинувся вранці і каже: «Підемо в музей!». Коли Гр-р з теплим ще шматком мамонтового м’яса повертався після розподілу здобичі до своєї печери, його зупинили Ха і Гм. По баночці, старий? спитав Ха. виразно поляскавши себе по підборіддю. «Молокососи, подумав Гр-р. Ще обличчя як слід волоссям не обросло, а й вони туди ж». Але пропозицію прийняв, а потім три дні підряд, потіючи і обдираючи до крові руки, вирубував на кам’яній брилі доповідну записку в Коло Наймудріших про ганебне падіння нравів сучасної молоді. В кінці записки Гр-р суворо запитував: куди дивляться школа і батьки? З міркувань обережності Гр-р підписався: Спостерігач. У ті далекі часи в Коло Наймудріших надходило менше сигналів. ніж тепер, а тому Коло не відкладало їх у довгий ящик. Того ж дня Гр-р був викликаний до Головної печери, де йому заявили: О, наймерзенніший з усіх пітекантропів, що проживають по Цей Бік Великої Ріки! Ми могли б з’їсти тебе, але, повір не велике задоволення їсти м’ясо, наскрізь просочене жовчю. Чому ти, нікчемо з нікчем, побачивши неподобство, обрав роль спостерігача? Хіба виховання підростаючих пітекантропів тебе не стосується? Чи ти вважаєш, що в падінні Ха і Гм винні тільки школа і батьки, а ти ні? Чому «ПЕРЕХІДНИЙ КУБОК» Про ювілей узнавши Чи про сімейні дати, Ламаю голову завше: Що ж нині подарувати? і завжди якось раптово Та дата чиясь підскочить. Квапливо хапаєш знову Що трапить тобі на очі. Запізно мене запросили, Як стукнуло землякові Піввіку. І я щосили Рвонув у Подарунковий. І там, Поміж дам препишних Протиснувшись не одразу, Я ухопив поспішно Схожу на кубок Вазу. До вази додавши квітів, Помчав я з нею швиденько, І тільки в гостях помітив Щербинку на ній маленьку... А час летів над землею! Минали річниці, свята, Проходили ювілеї, За датою мчала дата. У дружбі жили знайомі, Дарунки несли, гостинці. І вазу Вже в п'ятім домі! Впізнав я по тій щербинці... Минуло років чотири. У мене вже Кругла дата. І ось на поріг квартири Пара ступає п’ята. Дуетом, немов артисти, Шкварять помпезну фразу Й…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"