Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1970 №17 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1970 / № 17 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1970 №17 Сторінка 2. Лист Федорові Дементійовичу Вербовському голові виконкому Смілянськоі міськради, що на Черкащині. Вельмишановний Федоре ДементійовичуІ Ви, мабуть, звернули увагу на те, що останнім часом наш» добрі й милі лікарі часто лякають деяких своїх пацієнтів незрозумілим і страшним словом гіпокінезія. У вас гіпокінезія, і ви не жартуйте з цим, попереджує лікар пацієнта. При тому майте на увазі, що це дуже небезпечна й підступна хвороба, од якої є тільки один порятунок: якомога більше рухатись, ходити, бігати. Ну й діла пішлиі Мало нам інфарктів, мало нам грипу, мало нам раку, мало нам гіпертонії, то ще маємо гіпокінезіюі Як пояснює нині йаша медична наука, татом і мамою гіпокінезії є мала рухливість людини. Сидиш сиднем, цураєшся фізичної праці, не ходиш, не бігаєш, а роз'їжджаєш машиною, ну й бути тобі гіпокінезиком, як двічі два чотири. Але подумай, що це тобі дасть на практиці? По-перше, це дасть тобі так звану «дзеркальну недугу», тобто живіт твій поволеньки набере таких деформацій, що без допомоги трюмо ти вже й колін своїх не побачиш. По-друге, потихеньку-помаленьку ти перетворюєшся на обважнілу сидячу качку й форсованим темпом сам же -наближаєш до себе ту грань, за якою про тебе в кращому випадку скажуть: «Хо-ро-ший товариш був, земля йому лебединим пухомі». А це вам треба? Да, з гіпокінезією жарти погані. Тож недаремно наша медицина на кожному кроці тлумачить нам: не хочеш стати гіпокінезиком не сиди. Побільше рухайся, ходи в ліс по гриби, ходи на полювання, орудуй на вгороді сапкою, а головне побільше бігай. У Києві, на центральному стадіоні вже навіть створено клуб бігунів. Біг, як запевняють члени й членкині цього клубу, є найпершою панацеєю від гіпокінезії. Побігаєш рік-два і можеш в академічний балет записуватись. Але ж не всі лікарів слухаються. Багатьох гіпокінезиків ліньки святі заїдають. Йому кажуть: бігай, тобі схуднути до зарізу треба, а він за прадавньою національною звичкою байдуже рукою на те серйозне попередження махне: «Ет, якось воно буде...». Як же покінчити з цією шкідливою філософією? Як усе-таки примусити байдужих гіпокінезиків бігати? Я довго мізкував над цим наболілим питанням і дійшов висновку, що є тут два способи. Спосіб перший. Треба, щоб гіпокінезик позичив комусь із друзяк чи родичів 300 400 карбованців своїх фінансових заощаджень. Але не під розписку, а під слово честі, що «через тиждень, а максимум два віддам. От не зійти мені з цього місця віддам!». В такому разі можна дати повну гарантію, що від лінощів гіпокінезииа і сліду не лишиться. Висловлюючись поетично, бігатиме він «бьістрее лани», і не один місяць, а, може, й не один рік.…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"