Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1972 №02 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1972 / № 02 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1972 №02 Сторінка 3. ЛЕКЦІЯ З ЕТИКИ (За народними мотивами) їдуть жінка з чоловіком В місто на хрестини. Чоловік смакує люльку, Стьоба конячину. Ну, а жінка, звісне діло, Рота не стуляє, Торохтить йому на вухо Та все поучає: Як запізнимось,відмовляйся Від штрафної чарки, Не співай, не грай у карти, Не встрявай у сварки. Почубляться чоловіки, То тікай із хати, З молодицями, крий боже, Не смій жартувати. Як смикну тебе за полу, То не пий і трішки... Тпр-р-ру! гукнув Іван щосили Й шарпонув за віжки. І нащо було так рано В неділю будити? Повертаймося. В гостях нам Нічого робити. Олександр ТАРАНЕНКО. м. Дніпродзержинськ. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА Ми продаємо пилососи з надійною гарантією... КРИХТИ ром акторське мистецтво пере- Як я заздрю людям, обдарованим рідкісним да-нікому не заздрити! Не показати свого незадоволення поганою роллю ось справжнє втілення. І рекордам буває не солодко їх б'ють. На щастя краще бити дешевий посуд: повніше буде щастя. Хто в наш час не пише афоризмів? Тільки той, хто не надсилає їх до редакції. Ніщо так не зближує родичів, як відстань. Чимало дерев загинуло від прибитих до них табличок: «Бережіть зелені насадження». Хочеш, щоб тебе почули, говори тихо. Не досить бути грамотним, щоб уміти поставити крапну. Я сміявся б і з себе, та боюся зіпсувати з собою стосунки. Олександр КУЛИЧ. Якось мій друг Андрій жартома пошив мене у дурні. І я плекав мрію про помсту. «Ну, думав, утну з тобою таке, що надовго запам’ятаєш!» План виношував не один день. Але те, що, нарешті, придумав, аж самому сподобалося. Недалеко від його будинку, в самому центрі Києва, я вивісив закличну об яву: «Усі види послуг. З гарантією. Швидко і дешево!» Під об'явою зазначив номер його телефону. Я уявив, що почнеться після цього телефон надриватиметься вдень і вночі! Андрій скаженітиме від люті. Мені навіть стало трохи жаль бідолаху. А наступного дня під вечір мене почали мучити докори совісті. Я вирішив зізнатися в усьому й вибачитися. Але, на мій подив, Андрій зовсім не скидався на людину, що провела безсонну ніч. Ну, як себе почуваєш? спитав я єхидно. Чудово, спокійно відповів він. І ніщо тебе не турбує? Ніщо і ніхто! А в чім справа? здивувався друг. Телефон твій працює? Бездоганно. А чому б йому не працювати? - ще більше здивувався Андрій.…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"