Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1972 №10 Сторінка 4

(Гуморески, Байки, Притчі)
Журнал Перець 1972 №10 Сторінка 4 - Гуморески, Байки, Притчі. Михайлові Панасовичу СТЕЛЬМАХУ 60 літ! З ПРИВОДУ ІІіАІШІІІЛ'ПІМй Йдуть до нього Читачі ізвідусіль, Бо підносить їм гостинно Ювіляру Кожен хоче побажать: Хай невтомно СТАТТІ Йдуть листи і телеграми У Ці дні Од читацької Великої рідні. Хай збирає Трудова його рука Рідне слово Колосок до колоска. Текст Д. МОЛЯКЕВИЧА. Дружній шарж А. АРУТЮНЯНЦА. Голова колгоспу повертів у руках синій конверт зі штампом редакції, знизав плечима. «Гм... Ми ж з газетою, здається, не маємо ніяких справ». Відкрив конверт і вийняв листа. Нашвидкоруч похукав на окуляри, почепив їх на ніс і вткнувся в написане. «Шановний тов. голова! Просимо повідомити, яких вжито заходів після опублікування статті «Горе-господарі». Голова ще раз розгублено знизав плечима і зиркнув на заступника: Хіба нас критикували? Не знаю... Нас критикували? запитав у агронома. Не знаю. Відшукати негайно газету- Кинулися шукати. Ніде нема. Перегорнули підшивки в бібліотеці нема. Довго думали, що ж робити. У редакції ні- би незручно запитувати, в якому номері було надруковано критичну статтю. Викликати сюди листоношу, розпорядився голова. Привели Грицька Письменного. Де газета, в якій була стаття «Горе-господарі»? А-а, це де вас критикували? перепитав листоноша. Не знаю. А ти хоч приносив її в контору? почервонів голова. Приносив, ще й вам давав її, а ви щось у неї загорнули, як з комірником додому йшли... відповів листоноша. Наступного дня в редакцію надіслали відповідь: «З приводу статті «Горе-господарі» повідомляємо: листоноші Гриць-ку Письменному оголошено сувору догану». В. БЛАКИТНИЙ. м. Перевальськ на Луганщині. ЯГНЯЧА РАДІСТЬ Мале Ягня не захотіло ходити в отарі разом із усіма своїми родичами. Закрутило хвостом і одне-однісіньке подалося до лісу: «Звірів побачу і себе покажу. Може, й Вовка побачу, про якого стільки говорять». Чим ближче підходило воно до лісу, тим більше розпирало його душу почуття гордості: «Нікого не хочу бачити, крім Вовка». Так і сталося. З темного назустріч Ягняті вийшов Вовк, ня зраділо. «На ловця і звір жить. Як тут не радуватись?» встигло подумати... М о р а л ь: Блаженний, хто дується. БАЙКИ ТА ПРИТЧІ З МОРАЛЛЮ лісу Яг-бі- ра- ПОВНИЙ УПЕРЕД! Весняний потік підхопив десь легеньку Тріску і поніс її уздовж вулиці, попідтинню, через двори і городи в синю невідому далину. Тріска піднімалася на хвилях і, якби не мокра, то, либонь, згоріла б…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"