Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1973 №08 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1973 / № 08 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1973 №08 Сторінка 4. «Ах, студентські роки!..» Такими словами літні автори-початківці здебільшого розпочинають свої ліричні мемуари про інститутське життя-буття. Та воно й зрозуміло. Адже студентські роки це й «студенту дуже весело від сесії до сесії, а сесії лише два рази в рік», і дотепні «капусники» та «кавеени», і милий дивак-професор, і, нарешті, симпатична однокурсниця, з якою безліч вечорів вистояно перед брамою гуртожитку. Одне слово, о прекрасний час, неповторний час! Та чи ви, бува, не помічали, що за тим романтичним серпанком, яким оповито спогади про студентське життя, інколи щезає одна прозаїчна дрібничка. А саме: студент, крім усього іншого, мусить ще й учитися. І до того ж наполегливо, напружено, сумлінно. Бо інакше він, вибачте за прозаїзм, завдає матеріальних та моральних збитків державі та суспільству. От сидить і мордує себе та викладача третьокурсник Львівського політехнічного інституту Богдан Терлецький. Екзаменатор усіма засобами намагається витягти з Богдана хоч будь-які відомості. Але що вдієш, коли витягати нічого. Викладач красномовно розводить руками: знову двійка! На другому курсі студент геодезичного факультету Терлецький не склав одного екзамену та трьох заліків, але був умовно переведений на третій курс. «Умовно» це значить перед тобою поставили і, водночас, тобі створили певні умови. Але Богдан ними не скористався. На останній зимовій сесії знову не склав трьох заліків і провалив два екзамени. І тепер в інституті сушать собі голову: що з ним робити? А для четвертокурсниці інженерно-економічного факультету Надії Бортник ця сесія була вже сьомою. За цей час вона мала скласти тридцять дев’ять екзаменів. З них два успішно склала на «четвірку», усі інші на «трійки». Причому дванадцять із тих «трійок» здобуто після другого заходу. А ще два «хвости» так і висять. Отож Надія як майбутній економіст може сама підрахувати, у який середній бал виливаються її знання. На факультеті автоматики це зробив декан. Коли студент Олексій Шабалін закінчив перший курс, декан вирахував, що середній бал у Олекси (вже після ліквідації «хвостів») складає аж 3,18. На жаль, після третього семестру такого показника у Шабаліна не буде, бо з п’яти екзаменів він три витягнув на «трійки», а два впевнено провалив. Про цього студента мені в інституті казали: Взагалі хлопець досить здібний, але недис-циплінований та на диво лінивий. Щоправда, він хоч, богу дякувати, не бешкетує та у витверезник не потрапляє, як дехто. Кого ви маєте на увазі? Та хоч би того ж Прокопенка... З тим Валентином Прокопенком, справді, щось дивне коїться. Середню школу в м. Бродах закінчив із золотою медаллю. Це нікого не здивувало, бо виріс хлопець у сім’ї, де його, безумовно, виховували за всіма правилами новітньої педагогіки: батько ж інспектор райвно, мати вчителька. Вступні екзамени, щоправда, Валентин склав тільки на «четвірки». Але їх вистачило, щоби бути зарахованим на радіотехнічний факультет. Та найдивніше почалося згодом: колишній медаліст почав перебиватися з «трійки» Дивися, а Василь ревнує... на «трійку», а тричі спромігся схопити навіть «двійки». Погодьтесь, що не кожному медалістові таке під силу. Може, саме з цієї радості студент Прокопенко надудлився до того, що був на центральній вулиці підібраний народними дружинниками та доставлений у витверезник. Дещо подібний до Прокопенка четвертокурсник інженерно-будівельного факультету Аркадій Марущак. Він також дуже добре закінчив середню школу і тепер також відбувається «трійками». І також виховувався в культурній сім'ї: тато завідуючий базою Кременецького змішторгу, мати завідуюча виробництвом харчокомбінату. А от маєш! Приїхав Аркаша на канікули в рідний Кременець, відзначив як слід зустріч із близькими, пішов на автобусну станцію, захотів поговорити з касиром. Розмова закінчилася тим, як розповідає Аркадій, що в нього «при цьому вирвалось якесь нецензурне слово». Уявляєте? Він його, значить, щосили тримав, а воно, кляте, взяло та й вирвалося на волю. І за те волелюбне слово оштрафували Марущака на п’ятнадцять кеербе. Сказано ж бо: брате Аркадію, не говори красивої На третьому курсі того ж факультету вчиться Олесь Попсуєнко. От йому вже ніхто не дорі Мал. 0 АЛЬОШИЧЕВА кає: чому, мовляв, ти в інституті вчишся гірше, ніж у школі. Бо середню школу Олесь закінчив на круглі «трійки».…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"