Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1973 №11 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1973 / № 11 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1973 №11 Сторінка 3. «Шановна редакціє! 3 привітом до тебе бригадир слюсарів-монтажників Краматорського пусконаладочного управління № 261 тресту «Дон-баспромхіммонтаж» Черв’яков Олег Павлович. Ви можете одержати (або й одержали уже) письмовий наклеп на мене із Жданівського спеціалізованого управління № 132 тресту «Азов-стальконструкція». Я мав нещастя бути відкомандированим із своєю бригадою в це управління на будівництво величезного стану «3600» на заводі «Азовсталь». Туди посилають, як правило, кращих із кращих. Коли мене посилали, теж, очевидно, на щось розраховували. І не помилилися б, якби не бюрократичне ставлення із боку працівників спецуправ-ління. Тепер, викручуючись, вони можуть не зупинитися навіть перед тим, щоб скомпрометувати мене. У тому наклепі, мабуть, ітиметься про те, що я протягом усього відрядження пиячив і напував бригаду, в робочий час з'являвся п’яним у контору управління, вимагав позачергових авансів, матюкався... Не вір! Не вір, дорога редакціє! Випили ми лише раз, а решту часу похмелялися. Як зараз пам’ятаю той день, бо вранці в усіх дуже боліли голови. А випили ми з горя: напередодні не впоралися із денною нормою. Я вже не пам’ятаю, чому, бо й перед цим трохи хильнув (щоб грип не причепився). Люди мої, ясна річ, засумували, і я, щоб підняти ім настрій (а від настрою залежить і продуктивність праці), вийняв п’ятірку і послав за пляшкою. Отже, виходить, що не споював я, а мобілізовував колектив на виконання і перевиконання. Як на біду, та п’ятірка виявилася останньою, а підлеглі ще не повністю мобілізувалися шум у головах перевищував норму, і це заважало націлитися на виконання і перевиконання. От і пішов я в контору по аванс. Прийшов. Культурно прийшов жодного разу не впав, нікого не облаяв по дорозі. І в бухгалтерії матюкатися почав не відразу, а лише після того, як головний бухгалтер відмовився видати гроші, та ще й з порадами поліз: мовляв, я вам, Черв’яков, уже третій аванс за останні дні даю. Пити треба менше. Нерви мої і так були напружені до краю. Там, за вікном, бригада простоює, а цьому писаці байдуже, що через нього темпи будівництва сповільнюються, він над десяткою тремтить Ну, я, звичайно, за словом у кишеню не поліз. Врешті переконав. Бачу, відмикає сейф, а руки тремтять. Допоміг я йому. Заглянув у сейф, а там порожньо. Устигли, мабуть, гроші переховати. Пройшовся я по кабінетах, створив усім робочу атмосферу і гроші таки роздобув. Завдяки моїй оперативності лише півдня змарнували. А могли б же ці дорогоцінні хвилини зберегти, якби головний бухгалтер не був таким скупердягою. Погнався за копійкою, а втратив карбованець. Ось про кого фейлетони треба писати! Припускаю, звичайно, що і я не ідеальна людина.…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"