Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1974 №23 Сторінка 6

(Народні усмішки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1974 / № 23 / Сторінка № 6
Журнал Перець 1974 №23 Сторінка 6 - Народні усмішки. рюється після кожного дощу. КрАЗи й МАЗи, яні застряли налися, що тією дорогою щодня жають 800 1000 машин, бо 20 разі комірчині знайдуться, яного ми спитали, повернувся ли вранці, снідаючи вулиці Пролетарській, М. Я. до Києва, викреслили ми цей факт записників, бо, справді, 90 їдале Володимир ми підібра- трьома «безпритульними» (без відповідних відомо, зобов’язував зайшли ми що централізо-Горького має примі-менше, ніж треба за затуляти. І все-таки не сам керівник що за піс- ми по* не по- міської лише свої книги бібліотени, яка нни- з в в в в в в в в в в в в Кременчук місто сюрпризів. Здебільшого приємних: квітучий парк над Дніпром; нові будинки, що привабно вписуються в архітектуру міста; палац культури ім. Пет-ровського на 1250 місць; комфортабельний готель «Дніпровські зорі»... Для нас сюрпризи, але іншого характеру, почалися з готелю. Є тільки люкси, сказала адміністратор. По два п’ятдесят за номер. Зітхнувши, платимо по два п’ятдесят. Мало, зауважує адміністратор. Ще по два п’ятдесят... За віщо? Ми ж тільки на одну добу! За броню, й до цього ще по тридцять копійок за телевізор. Ми ж нічого не бронювалиі Не подобається інші що заплатять. Як пізніше з’ясувалось, були й дешевші місця, А «сюрпризи» придумав директор готелю І. Г. Пащенко для плану й пре- V мій. Хіба це сюрпризі озвався до нас шофер, який привіз із Дніпропетровська профільоване залізо. Ви пройдіться на Ярмаркову вулицю, отам сюрприз: Кременчуцьке море Ай 2. Через нього я не довіз до бази будівельної Індустрії вантажу чекатиму, поки підсохне... І ми побачили те «море Ай 2», що утво-Побачили нім. І діз-проїжд-районі За-насипу (так він зветься) зосереджено кіль-автобаза, завод силікатної Крім того, що дорога з централізованої впорядковує не ги семи бібліотек-філіалів., Там же й довідалися ми вана бібліотека їм. щення наявним книжковим фондом, а центральне книгосховище її міститься розміром 3 (триї) квадратних метриї Забувши про довідник, пішли вечеряти в ресторан «Україна». І вечеряли. Тут нам піднесли сюрприз музиканти. Те, що слабенько грали І безголосий був соліст, знову ж таки півсюрпри-зу. Справжнім сюрпризом виявився їхній одяг. Хто в чому у нлітчастих сорочках, безрукавках, а керівник Аркадій Полонсь-кии був у пом’ятих штанях чи то спор-й поду-у завідую ідділом культури Л. А. Стрел- тивних, чи то піжамних... Тоді ми мали: чи не пропав би апетит чеї міським нової, якби поглянула вона на таку «естетику»? У нас пропав. І подалися ми сторан «Дніпровські зорі». І в «зорях» оркестранти одягнуті не краще. А як заревів співак у мікрофон, то люди стали вуха це був головний сюрприз, а оркестру, ню виконував соліст. Не знаю, знизав плечима Сагіров. Він наспівав нам її, ли мелодію та й граємо. А як прізвище співака? Хто його знає... Ей, ти, керівник до соліста в тенісц в ре- МОЛОДЕ, ТА РАННЄ Тато питає п’ятирічну доньку: Галинко, кого ти більше любиш: мене чи маму? Маму. Чому, донечко? Бо ми, жінки, повинні купи триматися... Повідомив В. І. АРТИМ з с. Делева Тлумацького району Івано-Франківської області. ДІЛИЛИ Повертається чоловік пізно вночі з полювання. Жінка в нрик: І хто ж тебе так? І де ж тебе так? Господи! Весь у синцях! Не лякайся. Це ми з товаришем зайця ділили. Повідомив В РОМАНЬКО з м. Вільнянська Запорізької області. НЕ ПЕРЕХИТРИВ ка комбінатів, цегли, кар’єри глибокими вибоїнами, вона ще перерізана і знаків) переїздами. Ян нам стало міськвиконком не раз уже виробниче об’єднання «Кременчукзалізобе-тон» відремонтувати дорогу, зробити там…
 Народні усмішки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"