ГУМОР І САТИРА

Перець 1974 №19 Сторінка 8

(Літературні пародії, Байки, Думки вголос)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1974 / № 19 / Сторінка № 8

Перець 1974 №19 Сторінка 8 - Літературні пародії, Байки, Думки вголос. Віталій ШПИЧКА 7 77777777777 777777777777777777 7777777777 77777 7777777777 77777 7 7 7 ДУМКИ ВГОЛОС Мал. В ЗЕЛІНСЬКОГО Хист і хвіст Байка Гідна зміна Без слів. ОПТИМІСТИЧНА НАСТАНОВА З КОНКРЕТНИМИ ПРОПОЗИЦІЯМИ ЩОДО ОСТАННЬОЇ МИТІ життя Жоден з нас не покине життя сміючись Всі відійдемо хмарою. І вервечками сліз. Будем плакать... (Віталій КОЛОДІЙ. збірка «Серпень і птиці». 1973 р.. «Маяк»), КВАЗІАСОЦІАТИВНЕ Чорний лебідь, мов біла ворона. Всім на оці, усім на виду (В ВІЛЬНИЙ, збірка «Заповітне», 1974, «Радянський письменник») Там чомусь трапляється, Щось воно та значить: Дивиться на лебедя, А ворону бачить... Буду плакать!.. Одплнватиму хмарою Чи у пекло, чи в рай все одно в небуття. Сліз вервечки проллю, ой, недаром я! Чорне море розкрилить зажурений стяг. Ще не знаю. Не відаю, о годині о котрій Мить остання насуне на мене, як тать... Уяснив лиш одне, Що не можна сміятись на смертному одрі, А тим паче не бажано реготать! Валерій ЮР'ЄВ. м. Миколаїв. НА ПЕГАСІ В ПЕРШІМ КЛАСІ Давно давно ти вийшов з дому. Не спочивав нце ні дня; Та забувай буденну втому. Сідлай Крилатого Коня Заходь в знайомі двері класу. Сідай за парту, як колись. (Л ДМИТЕРКО збірка «Крилатий кінь». 1973, «Радянський письменник») То добре: вчитись в першім класі. Ази мистецькі осягать Й на персональному Пегасі Хай знають наших! роз’їжджать. П. ГАЄНКО. У гості до Бровка, що ніживсь в холодку, Розкинувшись вдоволено і сито. Про злигодні свої погомоніти Прийшов сусід Рябко та й річ повів таку: Дивлюся, всього маєш досхочуі А я?.. Скажу без хвастощів і жартів: Кусаюся і гавкаю, й гарчу На рівні світових стандартів, Удень і уночі в собі гартую злість. Шліфую старанність собачу. А дяка? Щось її не бачу. Часом лише жбурне Хазяїн кість... Зирнув Бровко поблажливо: Гай-гай! За службу ждеш хазяйської любові? Роби, як я: побільше довіряй Не хистові своєму, А хвостові. * * * Мораль з усього проситься така: Чи варто гудити лише Бровка?! Мені про тих повідати кортіло, Які підлеглих цінять, далебі, Не за уміння, прагнення і діло, А за собачу відданість собі. Якийсь там час на фабриці одній Сторожував Петро на прохідній. Такий крикливий був, що далі тпру! На очі хто навернеться Петру, Він зразу в крик: Стій! Відкіля? Куди? Показуй все, щоб не зазнать біди. Що тут? А там? Витрушуй! Вивертай! Мене не проведеш! Запам'ятай! Та іе пручайсь, в дискусію не лізь Усіх вас бачу, гаврики, наскрізь. ... Біжить життя. Петро вже не вахтер. Працює консультантом він тепер Дісталася йому посада ця У магазині, що без продавця. Петро мовчить змінилися часи, Дзижчать навкруг дівочі голоси: Стривай! Куди? Показуй! Що на дні? Спокійно, громадяночко, без рук. Дивись, ще буде вказувать мені! Свиня! Дурепа! Сам старий віслюк! ...Пливе Петрові в груди теплота: Приємно гідна зміна виросте. Очі. дзеркало душі. Купуйте чорні окуляри. Всього добитися значить усе втратити. Сліпо любов існує тільки тому, що в закоханих е очі. Одні цінують, не оцінюючи, інші оцінюють, не цінуючи. Тарас КОВЕРКО. м. Львів Рожевим мріям зелену вулицю Хто там подає надії? Прийміть замовлення Серце закоханого його ахіл-лесова п’ята Людина з великої літери існувала й тоді, коли не було азбуки. А Правда гола! кричала Брехня. Я непохитний! хвалився маятник зіпсованого годинника. Коли ж відкриють витверезник для сп’янілих від успіхів?…

Літературні пародії Байки Думки вголос

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"