Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1974 №19 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1974 / № 19 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1974 №19 Сторінка 4. При чому тут Всевишній?.. Кажуть, що Б А. Стельмаха і Л А. Фінкель-штейна в Одесу сам бог послав. Кого з них першого невідомо. Та й не це головне. Важливо те, що обидва вони опинилися на матеріально відповідальних посадах. Перший завідував тарним складом відділу робітничого постачання тресту «Дунайводбуд», а другий сидів у кріслі заступника начальника цього відділу. Якби перший з них не відчував у повсякденній роботі ліктя другого не було б і про що писати. Бо порожня тара це вам не цитрусові і не товари продовольчої групи, де на утрусці та усушці можна самому прогодуватися і правнуків матеріально забезпечити. Зате ініціативність Бориса Абрамовича, помножена на адміністративну владу Лазаря Абрамовича, створювала можливість навіть із порожньої пляшки вичавити чотиризначні суми. Щоправда, перші їхні спільні кроки по стежці співробітництва не були оригінальними за задумом. Темної ночі загнали наліво вагон картоплі, виручені чотири тисячі карбованців поділили, а наступного ранку бухгалтерія підшила в теки кілька актів, які переконливо свідчили, що протягом минулої доби на складах зогнило 37 тонн коренеплодів. Може, отак би вони й зупинилися на досягнутому, якби бог не послав їм ще й Георгія Григоровича Делинського. Новий посланець мав за плечима чотири судимості і повним ходом готував фундамент під п’яту. На посаді завідуючого їдальнею № 2 міста Овідіополя. В тому фундаменті бракувало одного каменя, і Борис Абрамович послужливо його запропонував. Ідея була геніальна за своєю простотою: Делинський вишкрібає з каси їдальні денний виторг, віддає його Стельмахові (залишивши собі певний процент), а він, Стельмах, виписує накладну, начебто на цю суму прийняв від Делинського порожні пляшки Грошовий потік став щедрішим, але все ще мілкуватим для того, щоб задовольнити зрослі матеріальні запити Фінкельштейна і Стельмаха Борис Абрамович вирішив самотужки поглибити русло. Магазином № 1 відділу робітничого постачання завідував Магуран, магазином № 3 Цавлусенко, магазином №4 Циганок, магазином №7 Ткачук. І хоч ці громадяни знали про твердість лави підсудних лише з розповідей, проте за своїми моральними якостями не дуже поступалися Делинському. Заступник начальника відділу Фінкельштейн досить високо відзивався також про завідуючого автолавкою № 11 Колес-ника, завідуючу магазином № 8 Короткову, завідуючу ларком № 15 Тимошенко і багатьох інших. Борис Абрамович скористався цими рекомендаціями і не жалкував. Зачувши звабливий шелест дармових червінців, завідуючі магазинами, лар-ками і їдальнями гостинно розчиняли перед Стельмахом двері. Особовий склад торговельних закладів і підприємств громадського харчування мобілізував усі сили, щоб мати гарний виторг і не осоромитися перед Борисом Абрамовичем. Найбільших трудових успіхів досяг колектив магазину № 1, керований Магураном. За короткий строк Стельмах вилучив звідси 9046 карбованців. На другому місці магазин № 8, який наторгував для Стельмаха 7249 карбованців. Серед завідуючих автолавками та ларками заслуженою г.овагою Бориса Абрамовича користувалися Ко-лесник (6078 карбованців), Тимошенко та Пост-нов (відповідно 5412 і 4237 карбованців). Якось на дозвіллі Борис Абрамович спробував звести дебет з кредитом. Виходило, що він спона-приймав» пляшок майже на шістдесят п’ять тисяч карбованців На бій таку кількість непомітно списати практично неможливо. Все залежало від того, якого головного бухгалтера послав їм Всевишній. Бог виявився милостивим і цього разу. Головбух Ніна Олександрівна Становкіна не тільки увійшла в становище Стельмаха і Фінкельштей-на, а й навіть зробила все для того, щоб обидва могли і в майбутньому підвищувати свій добробут. Цьому в немалій мірі сприяла задушевна розмова із заступником начальника відділу Фін-кельштейном, котрий поінформував Ніну Олександрівну: він не має нічого проти того, що Становкіна привласнила недавно 1500 карбованців виторгу, і не матиме нічого проти, якщо вона надалі братиме зі складу продукти безплатно. Коли виявилося, що головного бухгалтера боятися нічого, Борис Абрамович Стельмах поділився виробничими секретами із завідуючими овочевими складами С. В. Фельдом та Д. К- Коваленком. Ті почали охоче ними користуватися Найкраще перейняв досвід Коваленко. За півроку він…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"