Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1975 №09 Сторінка 4

Журнал Перець 1975 №09 Сторінка 4. Чи не доводилось вам, дорогі товариші, спостерігати, як іноді окремі гарно задумані заходи, зазнавши різних метаморфоз, трансформацій, маніпуляцій, поступово перетворюються на типове казна-що, яке нагадує первісно задумане не більше, ніж маленьке домашнє кошеня нагадує бенгальського тигра. Дивитесь ви на те миршаве створіння й плечима знизуєте: «А задумано ж було тигра! Як же так сталось?» Як воно з тигром сталось того я, щиро кажучи, не зможу вам до пуття розтлумачити. Це, схоже, довга й заплутана історія. А щодо метаморфози окремих заходів спробуємо простежити. Як відомо, свого часу колгоспам було дозволено й рекомендовано закуповувати в колгоспників худобу, ставити її на інтенсивну двомісячну відгодівлю, а відтак здавати. Це, безумовно, мало сприяти підвищенню ефективності й продуктивності громадського тваринництва. Спочатку так і було. Та поступово познаходились удосконалювачі нової системи. Компенсуючи власну недбайливість у виробництві м'яса, деякі керівники колгоспів худобу в населення скуповували й навіть на ферми її ставили. Тільки от на відгодівлю вже часу не знаходили. Не встигне, бува, такий куплений бичок-одиначок потрапити на ферму, не встигне як слід познайомитися із своїми викоханими в колективі товаришами, як його, бідаку, буквально через кілька днів вантажать на автомашину й везуть на м ясокомбінат. А як же, запитаєте, з двома місяцями відгодівлі? Так це ж там, де є чіткий облік, можна встановити, яка корівчина на фермі відгодована, а яка в колгоспника куплена. А коли мудрагелі доходять висновку, що той облік потрібен, як корові сідло, то й сідла не купують, і обліку не ведуть. Так бо ж легше маніпулювати. Одне слово, деякі колгоспи замість функцій виробника м'яса потихеньку перебрали собі функції маклера-посередника між колгоспником та м'ясокомбінатом. А перебравши ці функції, вирішили ще більше спростити систему. Тепер уже того бичка й на ферму не ставили, а відразу після купівлі везли його просто з чийогось хліва на м’ясокомбінат. Але, звичайно, від імені колгоспу. Навіть термін такий з явився «транзитна здача». Наводити конкретні приклади вважаю зайвим, бо в кожному обласному комітеті народного контролю вам можуть назвати чимало подібних акцій, зафіксованих та осуджених. Та й фейлетоністи вже віддали данину тій «транзитній здачі». Краще зупинюсь докладніше на наступному етапі спрощення системи, коли вже почали обходитись не лише без колгоспної ферми, а й без самого бичка. Як без бичка? А так, без бичка. Якось голова колгоспу ім. Франка Ковельського району А. Г. Сахарчук, помітивши, що план виробництва й продажу державі м'яса, образно кажучи, дає тріщину, звернувся до зоотехніка артілі У. Я. Турик: Що будемо робити, Уляно Яківно? Треба купувати худобу в людей... Правильно. То в чому ж річ? Беріть мер- Відгодівля. квитанцій щій у касі гроші та їдьте, закуповуйте! Ну!.. Чого ж ви ще тут сидите? Та я думаю... Навіщо, скажіть, ота зайва метушня?! їхати до дядька, купувати, акти складати, машину діставати, везти худобу на приймальний пункт... Скільки мороки! Чи не краще просто поїхати до Пузиря, віддати йому гроші, і нехай сам собі за нас закуповує і сам собі від нас здає. Еврика! ляснув себе по чолу Андрій Гнатович. І навіть здивувався: Як то я сам не докумекав?! Паняйте! Поїхала У. Я. Турик до І. 3. Пузиря, який обіймав посаду завідуючого Голобським приймальним пунктом Ковельського відгодівельного радгоспу, та запитала, чи зможе він зробити колгоспові таку послугу і чи буде вона законною. Звичайно, зможу! оперативно погодився той. А про закон не турбуйтесь. Нічого законнішого ви в житті не бачили! Щодо останнього Уляна Яківна, щиро кажучи, трохи сумнівалась. Та коли сам Пузир каже! Адже він дипломований юрист! Справді, роботу з худобою Пузир вважав тимчасовою для себе. Хотів чоловік трохи заробити, на другу чи там на третю автомашину, а вже потім мав на гадці за чисту юриспруденцію взятися... Коро ше кажучи, домовились. І зоотехнік У. Я. Турик у…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"