Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1975 №03 Сторінка 2

Журнал Перець 1975 №03 Сторінка 2. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА 1І І І Тобі що повилазило? От скотина неписьменна!.. хін! Харківська область, Вовчанський район, голові колгоспу імені Тельмана І. В. ШЕВЧЕНКУ та деяким його колегам з інших колгоспів Моє вам найщиріше вітаннячко, вельмишановний Іване Васильовичу! І заразом одне запитаннячко: Вас коли-небудь шмагали березовим віничком? Ні, ні, не лякайтесь, я зовсім не про те. Я про інше. Про березовий віничок, що його прихоплюють із собою добрі люди, збираючись суботнього вечора попаритися у бані. От-от, саме про нього. Значить, як мовиться, в курсі? Отож ви, дорогий Іване Васильовичу, добре знаєте, яке блаженне почуття охоплює людину, коли вона заходить у передбанничок, поволеньки роздягається, поплескує себе по боках та по животі, а потім бере в одну руку ряжку, в іншу мочалку, а під пахву березовий віничок і урочисто заходить до першої банної зали. Там людина передусім стає під тепленький душ, після того пускає на себе майже окріп і одразу ж прохолодну воду. Повторивши цю оздоровчу процедуру три п'ять разів, відвідувач намилюється і, радісно крекчучи, щосили тре себе мочалкою. І лише тоді, коли шкіра, якщо провести по ній пальцем, починає видавати звуки, схожі на ті, які видають при раптовій зупинці новенькі автомобільні гальма, лише тоді починається найголовніше. Наш відвідувач набирає у ряжку холодненької водички і, хукнувши од задоволення, пірнає в пекучий туман парної. Ось там і йде в діло березовий віник. Р-раз, р-раз, іще раз!.. За якісь півгодини березові гілочки вкупі з водою і парою роблять те, чого поки що не можуть добитися геріатри: омолоджують людину як мінімум на п’ять десять років і дають їй заряд енергії, достатній для встановлення будь-якого трудового рекорду. Ось що таке гарний березовий віничок. Якщо, звісно, до того ж є й гарна банька. То, може, і ми з вами, шановний Іване Васильовичу, зайдемо до вашої колгоспної бані та добряче попаримося? Скинемо по п’ять десять років. У мене якраз і вінички є. Що? Не чую. Прошу трохи голосніше. Що це раптом із вашим голосом сталося, Іване Васильовичу? Ах, у вас немає ба-ніі Зовсім немає? Тобто є, але ще у стадії будівництва? І скільки ж та стадія триває? ДЕСЯТЬ РОКІВ?!. Оце так! Мушу з усією відповідальністю сказати, Іване Васи льовичу, що ви справжній рекордсмен у банебудівництві. Та за десять років можна було б при великому бажанні, зрозуміло,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"