Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1976 №23 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1976 / № 23 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1976 №23 Сторінка 3. Викладач фізики Крехаївської 8-річної школи М. І. Шумаичук розгорнув районну газету й радісно вигукнув: Жінко, нам пощастилої В чому? здивувалася дружина. Оголошено, що Козелецька ремонтно-будівельна дільниця приймає замовлення на всілякі роботи. Заплатимо гроші, й нехай споруджують спершу сарай, а потім, як сподобається той їхній сервіс, хай нам і нову хату поставлять. Одне слово, жінко, їду укладати угоду, сказав педагог І, захопивши півтори тисячі карбованців, гайнув у Остер, де й розташувалася контора Козелецької ремонтно-будівельної дільниці. Це було в травні, а погожого червневого дня до двору підкотили дві «Колхіди». Давай, хазяїне, сорок каербе і вивантажуй цеглу!.. А в мене сороківкою не обійдешся, вибрався з кабіни водій Іншої «Колхіди», - гони на бочку сорок п'ять... Хлопці, розгубився майбутній власник са-рая, тут якась помилка. За все я вже заплатив у конторі... То плата за доставку із Чернігова до Остра, відпарирували водії. Хай буде так, втрутилася дружина фізика, яка викладала в школі математику й швидко все підрахувала. Тільки що ж виходить? Перевезення Із Чернігова до Остра тобто дев’яносто кілометрів шляху коштує сто сімнадцять карбованців, а за двадцять кілометрів від Остра до Крехаєва ви дерете вісімдесят п’ять... У відповідь водії дружно хряпнули дверцятами й гукнули: Останнє слово: по двадцятці даєте? А ні повеземо комусь Іншому!.. Шумаичук дав (а де ж подінешся?). Дав і заходився дзвонити в Остер, щоб прислали мулярів. Шістнадцять разів дзвонив і сім разів їздив, поки аж у липні прибули ті муляри. Оглянули подвір’я. Скривилися. А де корито, бочки, де підсобна сила? спитав один. Я ж заплатив, в угоді обумовлено, що тара та підсобна сила входять у комплекс сервісу... почав було господар, але його перебив інший муляр: До речі, про сервіс. Хто і що нам варитиме їсти? На чому ми спатимем на перині чи, може, примудритесь нас на піч запроторити? І потім який могорич буде? Якщо самогонка, то один темп роботи. «Екстра» інший; за неї, голубоньку, ми видамо такий сервіс, що не встигнете й оком моргнути, як виростуть стіни сарая. ДІРКА ?(ШСУ Господарі й справді заморгали від подиву. Не треба, то й ие треба, спалахнули праведним гнівом муляри П. П. Майборода та Е. П. Пухальський І миттю зникли з подвір'я. Ще двадцять шість разів дзвонив Шумаичук у Остер і дванадцять разів їздив туди, аж поки прибули вже інші муляри й звели стіни. Потім учитель дзвонив і їздив, щоб привезли деревину. Вндзвонив-такн й виїздив. Через місяць привезли, але не балки, не дошки стругані та інше, що зазначено в умові (і за що заплачено гроші), а якісь сирі жердини. Не хочете не треба, сказав представник ремонтно-будівельної дільниці і повіз те паліччя назад. У вересні хоч давно минув термін, обумовлений в угоді, сарай усе ще стояв без крокв, а М. І. Шумаичук продовжував дзвони ги І їздити, нагадуючи виконробові П. Ф. Друцькому про обіцяний сервіс... З іншого кінця району із села Чемери намагався розжалобити (і візитами й дзвінками) серце виконроба П. Ф. Бурмака…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"