Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1977 №15 Сторінка 4

(Гуморески)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1977 / № 15 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1977 №15 Сторінка 4 - Гуморески. Коли я вранці зайшов в установу, жінка-вахтер ввічливо посміхнулася до мене і, вітаючись, навіть із стільця встала. «Бач, і вона, певне, знає, подумав. Стрічає, як начальство з тресту». Поволі піднявся східцями на Другий поверх, зайшов у відділ. Неначе по команді, всі підвелися зі своїх місць. Петро Петрович, начальник відділу, дістав із шухляди аркуш паперу, начепив на носа окуляри і зачитав: «Дорогий Семене Петровичу! Ваш вчинок благородний. Так могла зробити тільки лю- дина смілива й рішуча. и стали для всіх нас яскравим прикладом мужності. Ми захоплені вами і схиляє- мося перед вашим геройським вчинком». Всі зааплодували. Економіст Нюрочка підбігла до мене і чмокнула в щоку. Розчулений такою увагою, я ніяково посміхався. Ти ж цей... подав голос Перепічка. Як випишуть премію, не забудь. Він зробив виразний жест рукою, піднявши вгору великий палець і відставивши вниз мізинця. Петро Петрович осудливо глянув у його бік, хоча, як я помітив, в його очах блиснув вогник цікавості. ідзначимо, пообіцяв я. Анатолій МИТНИК. ГУМОРЕСКА Раптом у відділ зайшла Таня, секретарка шефа. Усіх просить до себе Микола Васильович. Вас, Семене Петровичу, персонально. Почалося, сказав Перепічка. Затягають тебе, Сеню. Будеш тепер усюди виступати. Перед піонерами, перед пенсіонерами... Ви що, заздрите? вколола Нюрочка. Перепічка стенув плечима. Мовляв, чому це заздрю? Співчуваю людині. У кабінеті директора на стільцях розташувалися працівники установи. Я хотів примоститися біля дверей, але Микола Васильович промовив: Чого це ви, Семене Семеновичу, в куток ховаєтесь? Ходіть ближче, щоб усі бачили. Авжеж. Героя на видне місце, підтакнув Петро Петрович. Коли затихнув скрип стільців, шеф підвівся. Гадаю, всі…
 Гуморески

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"