Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1977 №24 Сторінка 12

(Гуморески)
Журнал Перець 1977 №24 Сторінка 12 - Гуморески. Жителі села Шиповате Великобурлуцьмого району на Харківщині десятою дорогою обходили свій магазин господарчих товарів, Хіба вже йому припече щось купити, то тільки тоді переступить поріг крамниці. Та й то з побоюванням, що тут обов’язково тебе обрахують чи всунуть товар дорожче мого справжньої вартості. А справа у тому, що магазином завіду-Ч4 вала Козирева К. І. жінка жадібна до наживи. Отож вона й ціни на товари встановлювала свої, які їй найбільш вигідні. Лист про це надійшов Перцеві. Як повідомив редакції голова правління Вели кобур луцької райспоживспілки тов. Криничанський, факти підтвердились. За порушення правил радянської торгівлі Козиреву К. І. з роботи знято. За зловживання вона також притягається до кримінальної відповідальності. ТРАДИЦІЙНИЙ ПІДХІД Коли мова заходить про схильність до перебільшення, чомусь усі одразу згадують рибалок. Мовляв, їх юшкою не годуй, тільки дай їм можли- вість похвалитися. Проте, якщо вдуматися, традиційний рибалка, як приклад хрестоматійного хвалька, безнадійно застарів. Є окремі представники окремих професій, в яких схильність до перебільшення сягає нечуваних розмірів. От узяти, скажімо, деяких водіїв вантажних автомашин Вінницького авто-об'єднання 01661 Міністерства автомобільного транспорту УРСР. Знаєте, скільки ми проїхали? -радісно запитують водії Микола Яшук і Анатолій Маковицький, повернувшись з чергового рейсу. І називають таку цифру, що в слухача очі на лоба лізуть від подиву. Якщо перебільшення рибалки вимірюється сантиметрами чи, бодай, десятками сантиметрів, то водії, й оком не кліпнувши, додають собі десятки тисяч тонно-кілометрів. За один лише березень 1977 року при перевезенні пива з Тиврівського пивзаводу до Хмільника, Погребища та Оратова вони приписали шістнадцять тисяч сімсот тонно-кілометрів. А їхні колеги з цього ж таки об’єднання при перевезенні інших вантажів для дев'яти підприємств приписали собі 120.698 тонно-кілометрів. Якщо їм повірити, то їхні тритонки везли щоразу по 10 тонн! Працівники цього підприємства не першовідкривачі в справі приписок. В області є ще чимало автопідпри- ємств, де водії страждають подібною хворобою. Приміром, водії Шаргород-ського автопідприємства 01065 приписали собі у звіті аж 44.086 тонно-кілометрів. А водії Вінницького автотранспортного підприємства 2005 дода- ли 43.619 тонно-кілометрів. їхні колеги з Жмеринського райоб’єднання «Сільгосптехніка» лише по 28-ми подорожніх листах приписали собі 123.869 тонно-кілометрів. Оце розмах! Оце масштаб! Тут не те, що посміхатися реготати можна. Що й роблять водії, одержуючи за ті приписані цифри додаткові десятки й сотні карбованців. Що й роблять керівники автооб'єднань і автопідпри- ємств, підписуючи липові звіти про виконання і перевиконання плану ав-топеревезень. А чого сумувати, скажімо, заступникові начальника по експлуатації автообєднання 01661 Миколі Васильовичу Ковтуну, або директорові автотранспортного підприємства 2005 Миколі Михайловичу Турбовському, або керуючому Жмеринським районним об'єднанням «Сільгосптехніка» Олександру Антоновичу…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"