Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1977 №24 Сторінка 10

Журнал Перець 1977 №24 Сторінка 10. ПІДХОДЯЩИЙ ОБ'ЄКТ Начальника Дніпродзержинського домобудівного комбінату Віктора Петровича Макаренка запросили на зйомки документального фільму «Радощі новосела». Отже, звернувся до нього режисер фільму, до вас невеличке прохання: підніміться, будь ласка, на дев’ятий поверх будинку № 25, що на проспекті Перемоги, який ви здали, коли ми не помиляємося, півроку тому. Це раз. А друге поцікавтеся, як живуть-поживають новосели. Із задоволенням! погодився Віктор Петрович. До речі, у цьому будинку мешкають робітники нашого комбінату. Виходить, будували для себе? Піклуємося про кадри, скромно відповів начальник. Так це ж чудово! вигукнув режисер і звернувся до операторів. Тоді зразу й починаємо. Хлопці, приготуйтеся! Мотор! Камери посунулися на Віктора Петровича, немов циклопи, але він не розгубився, бадьоро зайшов у третій під’їзд, натиснув кнопку ліфта і відчув, як по спині побігли мурашки. Ліфт не працював. I ТАКІ БУВАЮТЬ Мал. Ю. СЕВЕРИНА Книгу скарг! Не вистачає трьох голок!.. Мал 0. МОНАСТИРСЬКОГО Без слів. Тьху! І як же це я забувся, що тут ліфти не працюють, подумав Віктор Петрович і винувато глянув на режисера. Ось-ось маємо їх пустити. Та врешті-решт, ліфт у будинку не головне. У вас там як за сценарієм?.. За сценарієм начальник домобудівного комбінату підіймається ліфтом. Але ми можемо зробити невеличкі зміни, заспокоїв Віктора Петровича режисер. Ліфт не працює, продовжував Віктор Петрович. Невелика біда. Нічого не станеться, якщо хтось підніметься кілька разів на день на дев’ятий поверх. Головне, що будинок новий. А новосілля це така радість, така радість... Якраз це ми й хочемо зафіксувати у своєму фільмі, мовив режисер і знову усміхнувся. Ну, що ж, продовжимо? Хлопці, приготуйтеся! Мотор!.. Віктор Петрович, важко дихаючи, вибрався на дев’ятий поверх і хотів уже, було, натиснути кнопку дзвінка біля найближчих дверей, як режисер замахав руками й вигукнув: Стоп! Не годиться. Нікуди не годиться! Ви піднімаєтесь дуже повільно, а у нас же фільм короткометражний. От як би ви піднімалися, ко ли б увечері згадали, що, йдучи на роботу, забулися вимкнути праску?.. Спускаємося вниз і починаємо все спочатку... Отже, дубль номер два. Мотор! Віктор Петрович знову почвалав по сходах. Вище голову! підбадьорював його режисер. У вас же в руках нема важких господарчих сумок. І дитячої коляски нагору не тягнете, а йдете, ніби вас позбавили через недоробки тринадцятої зарплати. «Цього тільки не вистачало», подумав Віктор Петрович І витер хусточкою спітніле чоло. О, ні! Це нікуди не годиться. Зіпсували кадр. Віддайте хусточку нашому асистентові. Спускаємося вниз. Треба починати усе спочатку... Дубль номер три! Мотор! знову вигукнув режисер, і Віктор Петрович знову пішов угору. Веселіше, веселіше! вигукнув у мегафон режисер. Люди ж якось піднімаються по кілька разів на день. Ви ж самі говорили... Далі Віктор Петрович пам’ятає усе…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"