Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1977 №19 Сторінка 7

Перець 1977 №19 Сторінка 7. ХВОСТА 0 Минулого року, кажуть, з деякими відповідальними працівниками корецьких районних установ на Ровенщині трапилася така рахуба. Восени, коли в колгоспах саме йшов масовий вилов риби і розпродаж її в магазинах, нікому з них, себто відповідальних працівників, тієї риби і кілограма дістати не пощастило. Навіть голові райвиконкому В. М. Войчаку, подейкують, жодного риб’ячого хвоста побачити не вдалося. Річ у тім, що поки вони там збиралися та викроювали вільний час для відвідання магазину, менш зайняті та більш проворні люди усю рибу раз-раз! і розхапали. Пояснюється це не якоюсь там особливою пристрастю жителів Корецького району до рибних страв, а мізерною кількістю самої риби: її тут було виловлено усього 13 центнерів замість 150 запланованих. Не хоче щось нагулюватися рибка у корецьких ставках! Скажімо, колгосп «Світанок» на чолі з А. Ф. Королем як не б’ється, а не може підняти її «врожай» на своїй 15-гектарній «голубій ниві» вище 60 кілограмів з гектара. Голова колгоспу «Дружба» Є. М. Лисий і тим не може похвалитися: за чотири разом узяті роки у його господарстві виловили аж... 332 кілограми коропа! Що ж до колгоспу імені Пархоменка, то тут усі шість гектарів ставів не дали ще жодного карасика, хоч і зарибнюються вони регулярно. Район же в середньому «намолочує» по 90 кілограмів коропців з гектара. Заявити, що в Корці не займаються колгоспним рибництвом, буде, принаймні, легковажно. Таку мою заяву товариші легко спростують, виклавши, як головний козир, постанову за № 384, прийняту ще в 1970 році на виконання постанови облвиконкому за № 376. Про що вони, ті постанови? Та про розвиток же колгоспного рибництва. В області і, відповідно, в районі. Довідка: у рік, коли приймали постанову № 384, колгоспи району виловили майже 22 центнери риби. У рік, коли автор почав потихеньку збирати факти для фейлетону, вони виловили Ті, як уже згадувалось вище, 13 центнерів. Зміни, як бачите, безумовні. Проте не в той бік. У чому ж причина? Щоб дістати відповідь на це запитання, не варто, мабуть, глибоко занурюватись у папери. Треба походити навколо ставів і поцікавитись, хто в колгоспах району і області нині несе персональну відповідальність за розвиток рибництва. Хоч як це не сумно, але основною фігурою тут є дід Панас. Сьогодні він і головний рибовод, і головний іхтіолог, і головний охоронець. Він тягне на собі весь вантаж відповідальності і за наукове ведення колгоспного рибництва, і за вирощування рибного молодняка, і за виконання планів вилову, і... Словом, він головний виконавець постанови № 384 та постанови № 376. Довідка: у Ровенеькій області колгоспним рибництвом опікуються лише 54 дипломовані фахівці. Семеро з них з вищою освітою, 47 із середньою. У Корецькому районі, зокрема, жодного. За рибництво тут попутно відповідають зоотехніки. Ну, добре, скажуть ровенчани. 3 голубими гектарами у нас справді той... Не дуже врожайно. Але чого це саме за нас…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"