Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1977 №19 Сторінка 5

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1977 / № 19 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1977 №19 Сторінка 5. Мал. Ю КОСОБУКІНА Осінь прийшла. ДАЛИ ПЕРЦЮ! Окрім всіляких квіточок на клумбах і газонах, у Рава-Руському професійно-технічному училищі №60 буйно ще процвітали приписки, порушення фінансової дисципліни, обліку і зберігання матеріальних цінностей. Сприятливі умови для такого процвітання посильно створювали головний бухгалтер Ступина, заступник директора по господарській частині Жук, старший майстер Галько і сам директор училища Медведсв А. С. Сигнали про це надійшли Перцеві. Начальник Львівського обласного управління професійно-технічної освіти тов. Батраков повідомив редакції, що ревізія всі факти підтвердила і винні зазнали відповідних покарань. Так, директора училища Медведсва А. С. і його заступника по господарській частині Жука І. Ф. з роботи знято. Головному бухгалтерові Сту-пиній і старшому майстрові Гальку оголошено догану. На винних також зроблено грошові нарахування. НОВИНКИ ТЕХНІКИ Мал. В ШИРЯЄВА Щоб було з ким поговорити. а і і в І ...Тільки-но ми вийшли з автобуса, як виникла пропозиція: візьмемо квитки в касі попереднього продажу, щоб на завтра бути спокійними, «Де ж тут автостанція?» озираємось довкіл. «Ви що, дивується якийсь чоловік, осліпли вже? Перед автостанцією стоїте й питаєте!..» «Та то ж якась халабуда чи сторожка!» «Оце ж і вона. Черняхівська автостанція». Узявши з великими зусиллями квитки (тіснява неймовірна, адже зал манюпусінь-кий може, трохи більший від кухні В малогабаритній квартирі), прямуємо до диспетчера. Не встигли розкрити рота, щоб висловити обурення за обірвані на плащах гудзики, як обізвався котрийсь із водіїв автобуса: «Хіба працівники винні? Про це треба спитати в голови Черняхівського райвиконкому товариша Залізка або в начальника обласного об'єднання автостанцій Простибоженка. Ви ж дивіться: халупа, яку називають автостанцією, розташована на трасі, платформ і під'їзних шляхів немає. Може, колись вона і влаштовувала, бо на день відправлялося лише шістдесят автобусів. А тепер близько трьохсот. Пасажирів щодня їде понад дві тисячі. Стовпотворіння біля кас жахливе. Немає кімнати горбах, поросле буйною травою. Кілька лавок напівзруйнованих. Сидить естрадний оркестр. А довкіл оркестрантів не лю ди-слухачі, а кури, гуси, кози, телята... «Це, мабуть, якийсь науковий експеримент, сказав мій приятель, десь я читав, що музика позитивно впливає на апетит птиці та худоби». Та наукову гіпотезу мого колеги спростував керівник музикантів чубатий хлопець з перев’язаною щокою: «По-перше, місце, де ми сидимо, не поле, а черняхів-ський стадіон, і те, що він невпорядкова-ний та неогороджений і править за пасовисько, не наша вина; по-друге, ніякого експерименту ми не проводимо, а просто репетируємо...» «Чого ж не в Будинку культури це робите?» «Та, помацав перев’язану щоку керівник, пробували вже. Погляньте лишень на хлопців...» Ми придивилися до музикантів І жахнулися: у кларнетиста була гуля посеред ло- З олівцем по для водіїв, камери схову... А те, що вам гудзики відірвали, їрунда: жінка пришиє...». Згадка про жінку призвела до того, що мій колега ляпнув себе по лобі: «Я й забувся! Сьогодні ж у моєї день народження, треба подзвонити привітати*. Але з пошти подзвонити нам не вдалося. В кабіні для переговорів не вивішено коду, по якому дзвонити в Київ, немає світла, бо патрони вирвані «з м’ясом», а до всього ще й таксофон не працює. Ми з претензіями до телефоністки. Тільки та парирувала: «Що ви до мене маєте? Питайте в начальника районного вузла зв’язку товариша Бутрика. До речі, цей телефон хоч і мовчить, зате трубка є, а гляньте, що в нас по місту робиться: на всіх телефонах-ав-томатах…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"