Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1978 №07 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1978 / № 07 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1978 №07 Сторінка 2. ОДНУ ХВИЛИНОЧКУ! Одну хвилиночку, каже продавець і зникає на годину в лабіринті підсобки. Одну хвилиночку, каже офіціант і на півтори години залишає відвідувача вивчати меню. Одну хвилиночку, відповідає приємним дівочим голосом «довідкова», І після цього трубка надовго замовкає. Одну хвилиночку, з готовністю реагуємо ми на оперативне завдання майстра цеху або завідуючого відділом і негайно виходимо покурити і обговорити з колегами проблеми сучасного футболу... Кожен з нас може годинами просторікувати про те, наскільки ємне це поняття хвилина. Скільки сталі й вугілля добувається в масштабах країни за 60 секунді Скільки виготовляється машин, верстатів! Скільки зводиться будинків! І скільки добрих справ народжується за цей відрізок часу! Статистика ретельно підраховує все. Єдине, чого вона ще не пробувала підрахувати, це скільки додатково могло б народитися машин, верстатів, будинків і добрих справ, якби ми дорожили хвилиною. Якби в нас було менше холостих обертів дорогоцінних обертів нашої персонально-індивідуальної машини часу. Відкриваючи нову рубрику, ми не тішимо себе надією цілком заповнити цю прогалину. Ми просто хочемо вірити, що матеріали, які вміщуватимуться під нею, примусять хоч на хвилиночку замислитися тих, хто ще не навчився шанувати свою хвилину І хвилину ближнього. Як глибокодумно свідчать соціологи, час людини можна умовно поділити на дві частини. Робочий час. Тобто час, коли вона створює матеріальні цінності. І час, вільний од роботи. Тобто ті години, коли, повернувшись додому, вона не тільки готує їсти, пере, прасує, прибирає, перевіряє уроки сина-непослуха або розписується в щоденнику дочки-відмінниці, а й культурно відпочиває. Тобто відвідує театри і концертні зали, спортивні видовища й танцювальні майданчики, дивиться телевізор, слухає радіо, читає газети. Словом, самовдосконалюється. Але є в житті людини певний проміжок часу, коли вона не створює матеріальних цінностей і не відпочиває. Це час, коли вона поспішає на роботу, повертається додому, дістається до театру, стадіону, бібліотеки. Час, який вона проводить у міському транспорті. За підрахунками фахівців, у середньому таких поїздок на рік у людини набігає 500 600. А за життя в перекладі на час вони дорівнюють чотирьом-п’яти рокам! І цей проміжок часу, що не потрапив до соціологічної класифікації, вражає не лише кількісними показниками. Виявляється, він безпосередньо впливає (та ще й як!) на створення матеріальних цінностей і на якість відпочинку. Припустимо, вам пощастило втиснутися в переповнений автобус. Зліва вас намагаються проткнути парасолькою, справа примостити на вашому плечі валізу. Одна ваша нога, наступаючи на чиїсь туфлі і черевики, гарячково шукає точку опори, а друга сама служить такою точкою для якоїсь тітоньки. А взагалі під час усієї подорожі ви часом почуваєте себе так, наче вас устромили в соковижималку. Так от, з яким натхненням почнете ви свій трудовий день? За свідченням тих таки соціологів, продуктивність праці після подібної поїздки падає на 25 35 процентів. Уявляєте, цілі інститути по науковій організації праці б’ються роками над тим, щоб підвищити продуктивність праці робітника на 5 10 процентів, а тут один такий автобусний рейс може звести всю продуктивність нанівець. Ось чому про недоліки в роботі громадського транспорту написано фейлетонів і критичних заміток більше, ніж загублено гудзиків у трамвайно-автобусній штовханині. Ось чому рік у рік зростають бюджетні асигнування на вдосконалення громадського електро- і автотранспорту. Ось чому щороку збільшуються парки трамвайні, тролейбусні і особливо автобусні. Скажімо, в місті Харкові щодня користуються автобусом 800 тисяч чоловік. Аж уявити страшно, яка величезна відповідальність лежить на працівниках Харківського міського управління пасажирського автотранспорту. Треба їм віддати належне: масового збою з ритму останнім часом не спостерігалося. Проте окремі (і зовсім не поодинокі) випадки аритмії в автобусному русі мають місце. І зафіксовані вони в доганах працівникам підприємств і установ, оголошених за запізнення на роботу. В численних скаргах пасажирів, які вчасно кудись не доїхали, кудись не встигли. В рейдах-перевір-ках, що їх досить часто влаштовують на автобусних маршрутах різні контролюючі організації. У міському управлінні пасажирського автотранспорту вас приголомшують гаслами: «На півтора місяця раніше виконано завдання по додатковому перевезенню 4 мільйонів пасажирів». «217 передовиків виконали завдання двох років п’ятирічки». Здавалось би, пасажирові тільки…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"