Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1978 №24 Сторінка 4

Журнал Перець 1978 №24 Сторінка 4. Мал. В. ЗЕЛІНСЬКОГО Браконьєр: Ех, скільки грошей даремно пропадає! «Вибач нам, Перче, якщо помітив у нашому листі помилки. Повір, у нас немає часу на підготовку до уроків не лише з мови, але й з інших предметів...» Так закінчувався один з листів, одержаних редакцією «Перця» на початку 1978 року. А йшлося в ньому про те, що учням доводиться мало не щодня ходити пішки 14 кілометрів до школи і повертатися додому, що учні першої зміни постійно не досипають, бо піднімаються о шостій ранку... Погодься, читачу, такий лист схвилює будь-кого. Оскільки ж редакція одержала подібних листів немало, то, як наслідок, з'явився фейле тон «На язиці густо...» («Перець» № 5, 1978 р.). Що ж було далі? Як і годиться, далі були відповіді майже всіх обласних відділів народної освіти, що згадувались ейлетоні (відмовча- лись волиняни і черкащани). З відповідей облвно випливало, що з недоліками у справі підвезення учнів покінчено раз і назавжди. Такого ж оптимізму була сповнена і відповідь за ступника начальника управління шкіл Міністерства освіти УРСР тов. Сая О. А. рейсовий автобус. З 17-го березня радгоспом «Кам'янський» виділено автобус, і діти в кількості 47 чоловік регулярно підвозяться в школу і додому». (Завідуючий облвно М. О. Загороднюк). 2. «Перевіркою встановлено, що з села Червона Гірка в село Кам'янку діти до школи перевозились шкільним автобусом, через що Бі-ляївське АТП № 15134 не встановило маршрут на цій лінії. Після вказаної статті перевіркою встановлено, що колгоспний (??) автобус простоює на ремонті, а адміністрація не зверталася до АТП за допомогою. З 15-го квітня 1978 року відкрито два нові внутріобласні маршрути, які повністю забезпечують підвіз школярів із Червоної Гірки до Кам'янки». (За начальника обласного виробничого управління пасажирського автомобільного транспорту Є. С. Марач). Коментарі, як кажуть, зайві. Тим часом кожен день приносить свіжу пошту... Просять допомоги діти села Дубова учні ка, документ, що вражає своєю зразково-показовою неконкретністю. Яких саме вжито «додаткових заходів?» До чого тут Чернівецька, Миколаївська та Донецька області, коли про них у фейлетоні немає навіть згадки? Хто саме у Міністерстві розглядав виступ журналу? Все це, як кажуть, лишилось у густому тумані. А втім, побувавши у Міністерстві освіти, поцікавившись докладно, як і хто займається вирішенням важливої проблеми, приходиш до невтішного висновку: відповідь інакшою і не могла бути. Ніхто всерйоз питанням підвозу учнів не займається. Факти? Будь ласка. У 1974 році Рада Міністрів УРСР виділила різним міністерствам і відомствам республіки 450 автобусів і 450 шасі для виробництва автобусів з розрахунку, що вони будуть забезпечувати підвіз учнів, і в першу чергу там, де це питання стоїть особливо гостро. Тим часом матеріали перевірки Комітету народного контролю УРСР показали, що за своїм прямим призначенням із загальної кількості ви- самі гості в ту саму хату користовується лише частина автобусів. У зв'язку з цим 12 лютого 1975 року Міністерство освіти УРСР видало наказ, який зобов'я- зував завідуючих облвно вжити заходів щодо перерозподілу автобусів за призначенням і встановити суворий контроль вказаних автобусів, а також за використанням оперативно інфор- мувати міністерство про всі непорозуміння в цій справі. Відділові шкільної інспекції окремим пунктом було наказано організувати систематичну перевірку в областях стану використання автобусів цільового призначення. А що було після цих відповідей? Після повідей... посипалися нові листи. Не вщухає «листопад» і після початку нового, 1978 79 пального року.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"