Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1978 №09 Сторінка 13

(Літературні пародії, Друже Перче, Страшне перо не в гусака, Народні усмішки)
Перець 1978 №09 Сторінка 13 - Літературні пародії, Друже Перче, Страшне перо не в гусака, Народні усмішки. Літературна пародія МЕТАМОРФОЗА Важкий рюкзак. я схожий на коня, Сперезаного вогкою шлеєю. Земля пласка в прозорім світлі дня. І хоч не вір що кругла Галілек Станіслав СТРИЖЕНЮК. Із збірки «На семи вітрах». Пекли вудила сумнівів: «Невже?» Тепер змирився: там, а чи Інакше, Щось все одно з нутра мого Ірже, Щось у мені з’явилося коняче. Тепер не в путах рим, а в путах шлей. І не в напрузі творчій, а в попрузі. І Що б там не доводив Галілей, Земля пласка, як пасовище в лузі. Тепер крешу я вірші копитом. Жую овес поезії основу. Бува, слереже критик батогом І на семи вітрах лечу я знову. А, поміж тим, 3-пІд гриви, звідтіля Ледь визріває віра в ту хвилину, Коли скажу я: «Крутиться Земля!» І стану знову Схожий на людину! Анатолій БОРТНЯК. м. Вінниця. Ми відкриємо тобі спосіб, як перетворити звичайний пісок на золотий. Ні, не подумай, що ми алхіміки. Ми водії вантажних автомашин, а спосіб цей придумали керівники пересувної механізованої колони міста Приморська. Це вони загадали нам возити пісок із Запоріжжя в Приморськ, за 192 кілометри. Певна річ, після такої подорожі в кузові автомобіля він за своєю вартістю починає прирівнюватися до золотого, на відміну від звичайного, якого на околицях Приморська хоч гать гати. А керівники тресту «МелітопольсІльбуд» пішли ще далі. Вони заповзялися перетворювати на золотий звичайнісінький собі шлак. Для цього занарядили нас возити той шлак машинами на відстань 140 кілометрів із Запоріжжя до села Обільного Мелітопольського району, хоч за 20 кілометрів від Обільного є залізнична станція. Так що, як бачиш, Перче, перетворювати звичайні матеріали на золоті декому з відповідальних осіб дуже легко. Особливо за державний рахунок. А. МЕЧТАНОВ, В. ОСТРОВСЬКИЯ, водії Бердичівської спеціалізованої автобази № 2. Нам ие раз доводилося читати, що механізація велика сила. Знаємо, скількох землекопів замінює один екскаватор і скількох коней електровоз. Але все це не те. Нам би в одному переконатися: скількох вантажників замінюють транспортери, встановлені на Рахівській реалбазі обласного управління хлібопродуктів. Проте зробити це нелегко, бо треба підбити на експеримент директора бази Г. П. Медвідь, а на умовляння вона не піддається. Я десять років працюю водієм Велинобичківського хлібокомбінату, перевожу з реалбази на комбінат борошно. Увесь цей час спостерігаю, яи наші вантажники, наштовхуючись на нерухомі транспортери, тягають півцентиерні лантухи з борошном. Можна, звичайно, натиснути кнопку, I вони самі попливуть по стрічці на грузовик, устигай тільки їх підкладати. Але, кажуть, Г. П. Медвідь гаряче вболіває за економію електроенергії і збереження механізмів, а тому ні на що тиснути не дозволяє. От і знаємо ми про…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"