Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1978 №14 Сторінка 4

(Гуморески)
Журнал Перець 1978 №14 Сторінка 4 - Гуморески. ПЕРЕСЯДЬКО МОВЧАТИ НЕ МОЖЕ ГУМОРЕСКА Усе почалося з анкети. Главк вирішив роботу з кадрами у нашій конторі на наукові рейки поставити. і 1І,об, значить, ніякого тобі суб'єктивізму, волюнтаризму й сімейності. Запросили соціолога. Він ту анкету й розробив. Хитру анкету. Одразу й не второпаєш, що й до чого. Ну, скажімо, було там таке питання: «Що 6 ми взяли з собою на безлюдний острів: збірку п'єс Лопе де Вега, транзистор чи спінінг?» Звісна річ, не подумавши, ви, мов Пилип з конопель, надряпаєте в анкеті спінінг. На дідька-бо вам здали ся на безлюдному острові Лопе де Вега й транзистор без достатнього запасу батарейок! А така відповідь, виявляється, свідчить про інтелектуальну обмеженість, консерватизм, утилітаризм, бездуховність, міщанство, замаскований аморалізм, тобто про всі ті якості, з якими не те що в нашій конторі, а навіть у царині побутового обслу говування вам не місце. Та безлюдний острів це ще квіточки. Зреш- тою, трохи напружившись, можна вибрати Лопе де Вега і заробити репутацію людини, схильної до театральних ефектів, але залюбленої в службові справи. З такою характеристикою далеко не підеш, та принаймні з роботи не виженуть. Народ у нас підібрався серйозний, і соціологу не вдалося нікого піймати на хитромудрі гачки своєї анкети. Бо хіба можна було двозначно відповісти на питання: «Чи хотіли б ви й далі працювати з начальником своєї контори, товаришем Свирбичен-ком Семеном Кириковичем?» «За кого нас вважають? гомоніли між собою рембудтарівці. Хіба ж не Семен Кирикович перший читатиме наші відповіді?» Днів зо три вивчав начальник «Рембудтари» наші анкети. Нарешті скликав усіх на розмову. Тільки Пересядька не було він саме у відрядження подався. Заповнив анкету й поїхав. Ну, що ж, мовив Свирбиченко. Я думаю, що в цілому ми непогано попрацювали. Відчувається, кадри в нас у конторі підібрались тямущі, знають що й до чого, як відповідати і що відповідати. В главку, сподіваюся, зроблять правильні висновки і дадуть правильну оцінку. Усі з полегшенням зітхнули. Але тут Свирбиченко витягає чиюсь анкету і каже: Це, звичайно, справа особиста: хто що хотів, те й писав, але... Семен Кирикович замовк і подивився прямо в очі своїм підлеглим. Знайшовся таки один, інтелектуал, я б сказав. У солідній науковій анкеті він написав: «Я б не хотів надалі бачити шановного товариша Свир-биченка Семена Кириковича керівником нашої контори». Після тих страшних слів усі похололи. Один на одного почали з підозрою дивитися: хто ж той тип? А може, він десь біля тебе сидить, і Семен Кирикович ненароком подумає, що це твій приятель, чи в крайньому випадку хороший…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"