Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1978 №15 Сторінка 9

(Гуморески)
Перець 1978 №15 Сторінка 9 - Гуморески. Мал. Є. МИЛУТКИ ГУМОРЕСКА Після тривалих спостережень за деякими своїми приятелями по роботі я зробив висновок: чекати, поки тебе помітять, нераціонально. Можна просто не дочекатися. Тому я і вирішив заявити про себе сам. Причому заявити на весь голос. Без слів. З НАПІВЗАБУТОГО ЖАН*КДТІСТ МОЛЬСР 1622 1673 ЗАДОВОЛЕНИЙ При якійсь нагоді король запитав Мольє-ра, чи задоволений він своТм домашнім лікарем: Чому б ні? відповів Мольєр. Ми часто гомонимо про всякі всячини, він приписує мені ліки, я не приймаю їх, і завжди здоровий. Г. С СКОВОРОДА 1722 1794 На одному з прийомів до нього підійшло кілька дам, чоловіки яких заздрили Суво-рову. Ой, Олександре Васильовичу! вигукнули вони. Ви такий кволий, а на ваших грудях стільки тягаря! Адже вам важко? Боже, як важко! Ой, як важко! сказав Суворов. Вашим чоловікам не під силу. Товариші» сказав якось я з трибуни профспілкових зборів. Беру на себе зобов’язання так клеїти підошви, щоб вони протягом місяця не відлітали. Зал завмер. Продукція нашої взуттєвої фабрики саме тим І прославилася далеко за межами області, що підошви відлітали од чоботів ще до того, як споживач встигав зробити в них перший крок. Може, ти обмовився. хтось кинув репліку, дай бог, щоб наші підошви хоч тиждень протрималися, а ти про місяць кажеш! Мусять триматися, вперто мовив я. Виступаю ініціатором такого почину і прошу мене підтримати. Хтось невпевнено плеснув у долоні. І ось уже весь зал аплодував мені. Сміливець! неслося із залу. Відчайдушна людина! Молодець! Так тримати! Багатотиражна газета на першій сторінці надрукувала моє фото під рубрикою «На них рівняти крок», а директор видав мені персональну премію і гарантію на всіляку підтримку- Коли шум навколо мого почину трохи вщух, я на чергових профспілкових зборах знову піднявся на трибуну і заявив: Товариші, оце вирішив виступити ініціатором ще одно РОБЕРТ БЕРИС 1759 1796 го почину. Запала глибока тиша. Навіть головбух на мить перестав Сковороди звернулись монахи ЗНАЄ СОБІ ЦІНУ СТОВПІВ ДОВОЛІ Киє-його Прогулюючись набережною Темзи, Берне побачив, як один багач впав у воду. Якийсь бідняк, ризикуючи життям, врятував багача, але в нагороду за це одержав лише мідну монету. Люди, що зібралися на набережній, були обурені невдячністю багача і хотіли знову кинути його в ріку, але тут втрутився Берне. Облиште його, промовив поет, йому самому краще знати, чого він вартий. шморгати носом. Усі ми знаємо, сказав я, що в черевиках, які ми випускаємо, лівий каблук вищий правого на три сантиметри. Або правий каблук нижчий лівого на чотири сантиметри. Зобов’язуюсь випускати черевики виключно з однаковими каблуками. По залу пробіг легкий шурхіт. Нереально, почувся голос скептика. Це для вас нереально, рішуче мовив я. А для тих. хто вболіває за справу, все реально. Отже, товариші, прошу мій почин підтримати І наслідувати його. во-Печерської лаври, що добре знали як вченого, з пропозицією: оволі блукати по світу! Пора прича- лити до…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"