ГУМОР І САТИРА

Перець 1978 №15 Сторінка 4

(Гуморески)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1978 / № 15 / Сторінка № 4

Перець 1978 №15 Сторінка 4 - Гуморески. Кабан Чи доводилося вам цілісіньку ніч не спати через якусь дрібничку, а потім цілісінький день ходити, мов сновида? Кажете, ні? Я вам заздрю. Ви щаслива людина. А я ось незабаром відзначатиму кругленьку дату: два роки минає з того часу, як уперше захворів на безсоння. Але що там безсоння... Мене он з роботи звільняти зібралися. А все через оту дрібницю... Ти що, пити почав? питають. Та ні, і в рот не беру. А браковану продукцію чому випускаєш? У нас же п'ятирічка якості! Сказала жінка чоловіку так (Він був мисливець і любив брехати): Я підморгну дам непомітно знак, Коли ти будеш надто «загинати». А ти давай відразу задній хід, Не жди, поки почнуться глузування. Погодивсь він (сім бід один одвіт) І ось розповіде про полювання: Дивлюсь: на мене суне сатана Такенні ікла! Очі аж іскряться! Я трах! Він мельк! І маю кабана Пудів на десять, а можливо, й двадцять. Повірите, машину я наймав. Щоб привезти оцього «носорога»... Тут жінка морг, а він: Щоправда, мав Кабан тонкі, мов сірничини, ноги. А хіба я знаю... знизую розгублено плечима. Може, через отой клятий дорожній знак?.. При чому тут хвіст до чобіт?! сміються. Ги. Ет, махаю рукою. Поспитайте краще отих шоферів, які щоночі приїздять під наш будинок по вулиці остоєвського, 3 і спати Всі здивувались: Що?! Мов сірники? А як вони таку носили «свинку»? Мисливець плюнув (забрехавсь-таки!): Про це спитайте краще мою жінку! Петро РЕБРО. м. Запоріжжя. не дають. Ну? насторожуються. Так що вони кажуть? А те, що через наше місто проходить автотраса Київ Харків, а по вулиці Радянській немає чітких знаків про поворот на Харків. І весь отой транспорт а це нерідко великі автопоїзди помилково заїжджає на нашу вулицю. Ревище таке, що спокою немає ні вдень, ні вночі. Заїжджає, а потім розвертається і рушає назад. То уявіть, як ми живемо. Ночами через гуркіт ніхто заснути не НОВИНИ З ПИТАНЬ ТЯГАНИНИ може. Хочеш не хочеш, а виходиш на вулицю й пояснюєш водіям, куди їм треба їхати. Не кажу вже про те, що машини, розвертаючись, псують тротуари нівечать дерева, перепадає і дитячому майданчику... А ви зверніться до міськради. Та зверталися уже... кажу. Неодноразово. І наша «Ленінська зоря» двічі писала про це. І як? цікавляться. А ніяк... У міськраді обіцяють, а віз і нині там... Хм... дивуються. Ну, й тяганина!.. Ми вас у третю зміну переведемо, пропонує директор. Е-е-е, відповідаю, ні. Я все одно не заспокоюсь, доки не встановлять ще одного вказівного знака. Самі поміркуйте: хто ще підкаже дорогу на Харків отим водіям, що постійно збиваються зі шляху? Адже окрім мене й дітей, вночі у будинку нікого не застанеш. Усі вже давно перевелися у третю зміну... До того ж у мене досвід... Тут піднімається голова нашого місцевкому. Я думаю, товариші, треба допомогти колезі. Давайте напишемо листа голові Лубенського міськвиконкому І. П. Гончарову. І написали. Тепер весь колектив за мене вболіває. Тільки от відповіді щось нема та й нема. І знака на дорозі теж. Я інколи думаю: а чи не забули відповідальні товариші про наше прохання? Тим паче, що йдеться про таку…

Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"